До Різдва ще майже пів року, але в одному європейському місті вже лунає “Ho, ho, ho!”. Вулицями крокують десятки Санта-Клаусів, пані Клаус і ельфів, діти фотографуються з ними, а дорослі дивуються, як можна носити теплий червоний кожух у літню спеку. Та для цих людей Різдво — не дата в календарі, а спосіб життя.
Поки більшість Європи потерпає від літньої спеки, данське місто Ольборг на кілька днів перетворилося на справжню різдвяну столицю. Саме тут відбувся Всесвітній конгрес Санта-Клаусів — щорічна зустріч професійних виконавців ролі Санти з різних країн світу.
Учасники у традиційних червоних костюмах пройшли парадом вулицями міста, махали прапорами своїх країн, фотографувалися з перехожими та охоче спілкувалися з дітьми. Після ходи вони вирушили до парку скульптур, де влаштували святкову програму: робили фігурки з повітряних кульок, співали різдвяні пісні та проводили розваги для малечі.
Традиційно конгрес триває чотири дні й об’єднує людей, які щороку перевтілюються у Санта-Клауса під час зимових свят. Тут вони діляться досвідом, обговорюють нові ідеї, удосконалюють свою майстерність і готуються до найнапруженішого сезону року.
Цьогоріч до Данії приїхали гості з Японії, Норвегії, Франції, Австралії та інших країн. Більшість учасників представляють Скандинавію, але географія конгресу щороку розширюється.
Історія цього незвичайного заходу розпочалася ще 1957 року в парку розваг поблизу Копенгагена. Два роки тому його перенесли до Ольборга, а наступного року конгрес святкуватиме своє 70-річчя.
Спочатку захід задумували як розвагу для дітей. Згодом він став місцем зустрічі професійних Сант, які працюють у торговельних центрах, магазинах і на святкових подіях у різдвяний сезон.
Програма конгресу далека від звичайних конференцій. Учасники змагаються у швидкому пакуванні подарунків, поїданні імбирного печива, створенні фігурок із повітряних кульок, беруть участь у веселих конкурсах і кількох гучних парадах.
Організатор заходу Петер Гіслунд, який сам працює Санта-Клаусом у різдвяний сезон, каже, що реакція людей на літнє “Різдво” буває різною. “Бабусі кажуть: “Ще занадто рано”. А діти кричать: “Ура! Санта вже прийшов!””, — усміхається він.
Одним із найяскравіших гостей став Парадайз Ямамото з Токіо. Під час параду він розмахував японським прапором, танцював під Feliz Navidad і без упину повторював традиційне: «Ho, ho, ho!», розповідає АР.
64-річний норвезький Санта Роберт Герц, який уперше відвідав конгрес, переконаний, що всіх учасників об’єднує особлива риса характеру. “У нас є спільний ген — бажання дарувати людям радість. Це або є в людині, або його немає”, — каже він.
За словами організаторів, зустрічі Санта-Клаусів — це ще й можливість навчитися один в одного. “Ми спілкуємося, обмінюємося ідеями. Можливо, хтось підкаже, як зробити бороду ще ефектнішою чи додати трохи блиску до образу”, — жартує Петер Гіслунд.
Для 33-річного данця Сімона Брьонса, який також перевтілюється в Санту, головна ідея конгресу значно глибша за костюми й подарунки. “Різдво — це не пора року. Це відчуття, яке живе всередині. Якщо захотіти, його можна носити із собою цілий рік”, — переконаний він.
Саме ця думка, схоже, і пояснює, чому десятки людей щоліта добровільно одягають теплі червоні костюми, аби хоча б на кілька днів подарувати іншим трохи святкового настрою задовго до грудня.
Як розповідало BitukMedia, індійський скульптор Судерсан Паттнаік створив величезну скульптуру Санта Клауса із піску і помідорів на пляжі Гопалпур у індійському штаті Одіша. Для оздоблення використав 1,5 тонни томатів.