Коли після російської атаки над Києво-Печерською лаврою здійнялось полумʼя, рахунок ішов на хвилини. Поки рятувальники боролися з вогнем, працівники заповідника разом із поліцейськими встигли зробити найважливіше — евакуювати з Успенського собору найцінніші реліквії, які є частиною багатовікової історії України.
Про це повідомили в агентстві “Interfax-Україна”.
Після влучання російського ударного дрона в адміністративну частину Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” співробітники установи спільно з правоохоронцями провели термінову евакуацію музейних цінностей та церковних святинь. Про це повідомив генеральний директор заповідника Максим Остапенко.
За його словами, на місце події рятувальники прибули оперативно, а сам він був у Лаврі вже через десять хвилин після удару. “Разом із поліцейськими та співробітниками заповідника ми відкрили приміщення й евакуювали найцінніші експонати”, — розповів Остапенко.
Із Успенського собору вдалося винести стародавні ікони, антимінси та інші богослужбові предмети, що мають історичну й культурну цінність.
Тим часом рятувальники продовжували гасити пожежу та ліквідовувати наслідки атаки. Для цього довелося розбирати окремі конструкції будівлі, щоб дістатися осередків займання всередині собору.
Остапенко припускає, що “шахед”, який поцілив точно в центр Успенського собору, був модифікований та містив спеціальну запалювальну суміш, оскільки вогнетривкі балки храму спалахнули миттєво. Пожежа охопила купол та верхні яруси на площі 800 кв. м. Ворог розраховував, що конструкції заваляться всередину, проте українські пожежники здійснили подвиг і буквально врятували собор від остаточної руйнації.
Окрім першого удару, російські війська здійснили ще одну спробу атаки по території заповідника. Унаслідок другого удару пошкоджень зазнала Башта Іоанна Кушника — оборонна споруда XVII–XVIII століть, яка входить до фортифікаційного комплексу Верхньої лаври. Масштаб пошкоджень наразі уточнюють фахівці.
Нині на території заповідника триває оцінка наслідків атаки та фіксація завданих руйнувань. Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що уряд “швидко виділить” кошти з резервного фонду на першочергові роботи в пошкодженій Києво-Печерській лаврі.
У Києво-Печерській лаврі нагадують, що цього року святиня відзначає 975 років від першої письмової згадки. Сам Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” святкує століття з дня заснування.
Успенський собор за свою майже тисячолітню історію вже пережив чимало випробувань: землетрус 1230 року, монгольську навалу 1240-го, велику пожежу 1718 року та руйнування під час Другої світової війни у 1941 році. Після кожного з цих ударів святиню вдавалося відновити.
Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” входить до переліку культурних об’єктів, які перебувають під посиленим міжнародним захистом відповідно до Другого протоколу до Гаазької конвенції 1954 року.