Лікарі казали, що часу майже не залишилося. Ідеального донора для 45-річної українки знайти не встигали, тому на порятунок мами зважилася її 19-річна донька. Попри лише 50% сумісності, медики пішли на ризик — і виграли цю боротьбу.
Про це повідомили у Першому медоб’єднанні Львова.
45-річна мешканка Тернополя Наталія Дзісяк почула від лікарів страшні слова: її кістковий мозок майже перестав виробляти клітини крові, а часу на пошук ідеального донора майже не залишалося. Єдиною людиною, готовою негайно допомогти, стала її 19-річна донька Катерина.
У Лікарні Святого Пантелеймона Першого медичного об’єднання Львова повідомили про успішне проведення родинної трансплантації кісткового мозку пацієнтці з рідкісною формою апластичної анемії.
За словами медиків, ця недуга трапляється лише у 2–3 людей на мільйон населення щороку. Хвороба розвинулася у Наталії після перенесеної вірусної інфекції. Спочатку жінка відчула сильну слабкість, а шкіра стала неприродно блідою. Аналізи показали, що її кістковий мозок практично перестав виробляти еритроцити, лейкоцити та тромбоцити.
“Мені сказали, що моя кров пуста. Першою думкою було: чому саме я? Я багато плакала, але все ж повірила, що Бог і лікарі допоможуть мені”, — згадує пацієнтка.
Після встановлення діагнозу жінку скерували до Львова, де фахівці визначили: врятувати її може лише трансплантація кісткового мозку. Проте виникла серйозна проблема — відсутність сумісного донора.
Як пояснила завідувачка відділення трансплантації кісткового мозку Соломія Глуховська, для таких операцій зазвичай потрібна сумісність 9 з 10 або 10 з 10. У міжнародному реєстрі відповідний донор знайшовся, однак очікування могло тривати кілька місяців.
А часу в Наталії вже не було. Через різке погіршення стану у неї розвинулося грибкове ураження печінки, а практично повна відсутність імунітету робила смертельно небезпечною навіть звичайну вірусну інфекцію.
Тоді свою допомогу запропонувала 19-річна донька Катерина. Хоча генетична сумісність матері й доньки становила лише 50%, лікарі вирішили провести так звану гаплоідентичну трансплантацію — операцію, на яку в цьому медичному центрі наважувалися лише втретє.
Перед пересадкою Наталія пройшла курс хіміотерапії, щоб пригнітити власну імунну систему та підготувати організм до прийняття донорських клітин. Паралельно у Катерини виконали стимуляцію та забір стовбурових клітин кісткового мозку.
Сама трансплантація проходила методом інфузії, подібної до звичайного переливання крові. Однак найважчим став післяопераційний період. Майже три тижні жінка перебувала в спеціально обладнаній ізольованій палаті, адже будь-яка бактеріальна чи вірусна інфекція могла стати фатальною. Лікарі також уважно стежили, щоб донорські клітини не почали атакувати організм пацієнтки.
Минув уже місяць після операції. За інформацією медзакладу, трансплантація пройшла успішно, і Наталію вже виписують додому. Жінка каже, що найбільше завдячує своїм лікарям і доньці, яка без вагань погодилася стати донором. “Я дуже щаслива, що нарешті бачу посмішку мами — її так давно не було”, — говорить Катерина.
У лікарні наголошують, що подібні операції часто стають для пацієнтів єдиним шансом на життя, особливо коли пошук повністю сумісного донора може тривати довше, ніж дозволяє сама хвороба.
Як розповідало BitukMedia, у Львові лікарі врятували 12-річного Назара Мазура з Вінниччини, пересадивши йому серце 10-річної дівчинки, яка загинула внаслідок ДТП.