Хто насправді залишає більший вуглецевий слід — і чому це питання раптом пов’язали зі стилем життя чоловіків? Нове міжнародне дослідження підняло тему, яка може викликати суперечки далеко за межами науки.
Про це розповідає EuroNews.
Група з понад 20 науковців з 13 країн опублікувала дослідження, яке аналізує зв’язок між поведінкою чоловіків і впливом на довкілля. Робота вийшла в журналі Norma: International Journal for Masculinity Studies і охоплює широкий спектр тем — від політики до харчових звичок.
Головний висновок: у середньому чоловіки мають більший “вуглецевий слід”, ніж жінки. Це пов’язують передусім зі способом життя — зокрема, частішим використанням транспорту, більшою кількістю подорожей і вищим споживанням м’яса.
Один із прикладів — дослідження у Франції, де проаналізували дані 15 тис. людей. Воно показало, що чоловіки створюють приблизно на 26% більше викидів, ніж жінки, саме через харчування і транспорт.
Дослідники також звернули увагу на інший аспект — ставлення до кліматичних змін. За їхніми даними, чоловіки в середньому менше переймаються глобальним потеплінням, рідше підтримують екологічну політику, менш охоче змінюють свої щоденні звички.
Окремі роботи пояснюють це так званим “стресом маскулінності” — коли чоловіки уникають екологічних рішень (наприклад, “зелених” продуктів), щоб не виглядати “надто м’якими” або “нечоловічими”.
Крім того, чоловіки частіше працюють у галузях із великим впливом на довкілля — важкій промисловості, агросекторі, видобувній сфері чи транспорті. Саме ці індустрії формують значну частину глобальних викидів.
Однак автори дослідження наголошують: ситуація не є однозначною. Найбільший негативний вплив пов’язують передусім із заможними чоловіками в розвинених країнах. Водночас у різних частинах світу дедалі більше чоловіків долучаються до екологічних ініціатив і намагаються змінювати підходи до споживання.
“Є достатньо доказів того, що певні моделі поведінки шкодять клімату. Але дивує, що це майже не обговорюється на рівні політики”, — зазначає соціолог Джефф Герн.
Дослідження піднімає незручне, але важливе питання: чи варто говорити про клімат не лише мовою технологій і політики, а й через повсякденні звички — і навіть соціальні ролі?
Як розповідало BitukMedia, з 1 травня Амстердам став першою столицею у світі, яка повністю заборонила публічну рекламу м’яса та продуктів, пов’язаних із викопним паливом. З білбордів, зупинок і станцій метро зникли оголошення про бургери, бензинові авто, авіаперельоти та круїзи. Міська влада пояснює: це частина кліматичної стратегії. Амстердам планує стати вуглецево нейтральним до 2050 року, а також удвічі скоротити споживання м’яса серед мешканців.