Антарктика здається місцем, де вимірювати забруднення — зайве. Але саме тут можуть з’являтися сигнали про глобальні зміни, які не видно в інших куточках планети. І тепер українські вчені з “Вернадського” отримали інструменти, щоб ці сигнали не пропустити.
Про це розповідають в НАНЦ.
Українські науковці встановили нові прилади для вимірювання якості повітря в Антарктиці та над Світовим океаном. Додаткове обладнання з’явилося на станції “Академік Вернадський”, а також на криголамі “Ноосфера”.
Антарктика традиційно вважається регіоном із найчистішим повітрям на планеті — рівень забруднення тут зазвичай близький до нуля. Втім, навіть сюди можуть потрапляти забруднювальні речовини з інших континентів, тому регулярний моніторинг є критично важливим.
Ще торік на “Вернадському” встановили перший в Антарктиці аналізатор якості повітря мережі IQAir. Він вимірює концентрацію твердих аерозольних частинок різного діаметра, які зависають у повітрі.
Цього сезону станція отримала ще один такий самий прилад — для калібрування та перевірки точності вимірювань. Адже наразі “Вернадський” — єдине місце в антарктичному регіоні, де проводяться такі дослідження.
Нове обладнання встановили озонометрист Сергій Якущенко та метеоролог Олександр Надточій.
Дослідження підтверджують: повітря біля станції справді одне з найчистіших у світі. Водночас рівень аерозолів може змінюватися під впливом природних факторів (вивержень вулканів, штормів), а також кліматичних умов, таких як вологість і вітри.
Ці частинки мають важливе значення: їхня концентрація в атмосфері може впливати на хімічні процеси, зокрема на руйнування озонового шару.
Окрім цього, аналізатори якості повітря вперше встановили на борту “Ноосфери”. Там також розмістили прилад AirGradient, який вимірює дрібнодисперсні частинки (PM2.5), рівень вуглекислого газу, оксиди азоту, леткі органічні сполуки, а також температуру і вологість.
За словами керівника досліджень Геннадія Міліневського, це дає змогу збирати дані там, де їх найбільше бракує — над океанами. Саме ці вимірювання допоможуть точніше моделювати глобальне аерозольне забруднення, яке впливає на клімат і погоду.
Українські дослідники зазначають: такі спостереження мають значення не лише для науки, а й для розуміння процесів, що впливають на життя на всій планеті.
Як розповідало BitukMedia, антарктична експедиція показала перші кадри китів, які виринули просто біля човна.