Крайнощі у материнстві можуть впливати на старіння – дослідження

Вибір, який здається особистим, може мати біологічні наслідки — дослідження про дітей і довголіття здивувало науковців. То скільки дітей треба мати, щоб жити довше?

Про це розповідає Science Alert.

Кількість дітей у жінки може бути пов’язана з тим, як швидко вона старіє і скільки живе. Такого висновку дійшли науковці з Університету Гельсінкі (Фінляндія) у новому масштабному дослідженні.

Йдеться не про пряму залежність чи рекомендації для життя, а про загальну закономірність, яку помітили серед великої групи людей. Вчені пояснюють це так: організм має обмежені ресурси — час та енергію. І якщо значна їх частина витрачається на народження та виховання дітей, то менше залишається на «ремонт» і підтримку тіла.

Цю ідею описує так звана теорія «одноразового тіла», яка розглядає баланс між відтворенням і виживанням.

Дослідники проаналізували дані майже 15 тисяч жінок-близнючок, щоб мінімізувати вплив генетики. Окремо у понад тисячі учасниць оцінили так зване біологічне старіння — тобто не паспортний вік, а стан організму.

Результати виявилися неоднозначними. Найгірші показники (як за ризиком смерті, так і за темпами старіння) були у двох груп: у жінок без дітей і у тих, хто народив багато (в середньому майже сімох).

Натомість найкращі показники зафіксували у тих, хто мав 2–3 дітей. Також виявилося, що жінки, які народжували у віці від 24 до 38 років, загалом мали кращі результати.

Цікаво, що ранні пологи спершу пов’язували зі швидшим старінням, але після врахування інших факторів (наприклад, способу життя чи індексу маси тіла) цей ефект майже зникав.

А ось зв’язок між відсутністю дітей або дуже великою їх кількістю та показниками здоров’я залишався навіть після додаткового аналізу.

Водночас науковці підкреслюють: ці дані не означають, що саме діти «скорочують» чи «подовжують» життя. Можуть існувати інші причини — наприклад, стан здоров’я, який впливає і на можливість мати дітей, і на тривалість життя.

Дослідження також не заперечує відомих плюсів батьківства — як психологічних, так і соціальних.

Тож головний висновок простий: це не інструкція до життя, а ще один шматок пазлу у розумінні того, як наші життєві рішення можуть залишати слід у тілі задовго до старості.

І хоча наука все частіше намагається «порахувати» щастя і довголіття, рішення про дітей усе ж лишається не формулою, а вибором.

Як розповідало BitukMedia, якби щастя було змаганням, ці країни забрали б усі медалі. І одна з них — абсолютна рекордсменка. Адже Фінляндія утримує позицію вже майже десятиліття.