Якщо вірити заголовкам фінансових медіа, людство переживає найбільшу технологічну революцію в історії. Штучний інтелект описують як силу, здатну змінити економіку, медицину, освіту і навіть мистецтво.

Корпорації вкладають трильйони доларів, венчурні фонди підписують чеки майже не дивлячись на кількість нулів, а акції кількох технологічних гігантів фактично тягнуть за собою весь американський фондовий ринок.

Здається, нова промислова революція вже на порозі.

Але якщо придивитися уважніше, за цією ейфорією починає проглядатися інша картина. І вона значно менш оптимістична.

За даними MIT Media Lab, 95% компаній, які інвестували в генеративний ШІ, не отримали жодної вимірюваної віддачі. Реальне використання ШІ в бізнесі сьогодні становить лише близько 10% компаній — попри сотні мільярдів доларів, вкладених у розвиток технології.

Цей розрив між очікуваннями і реальністю підозріло нагадує попередні технологічні бульбашки — від залізничної лихоманки XIX століття до краху доткомів у 2000 році.

Це не заклик до паніки.
Це спроба поставити кілька простих, але незручних запитань:

• чи відповідають реальні результати масштабу інвестицій у ШІ?
• чи не перетворилася технологічна революція на маркетингову кампанію для залучення капіталу?
• і що станеться, коли рахунки доведеться оплачувати?

Трильйони без прибутку: парадокс OpenAI

Найвідомішим символом ШІ-революції стала компанія OpenAI.

Але її фінансова модель виглядає парадоксально навіть за мірками технологічного сектору.

Компанія планує витратити $1,4 трлн протягом восьми років на будівництво дата-центрів. При цьому її виручка у 2025 році становить приблизно $13 млрд.

За прогнозами Deutsche Bank, вже у 2028 році операційні збитки можуть сягнути $74 млрд, а сукупні втрати за п’ять років — $140 млрд.

Один із аналітиків банку описав ситуацію доволі прямолінійно:

«Ми маємо справу з компанією, яка генерує збитки зі швидкістю ракети, одночасно залучаючи капітал з ентузіазмом золотої лихоманки».

Парадокс полягає в іншому:
чим більше людей користується продуктами ШІ, тим дорожче стає їх обслуговування.

Вартість обробки запитів (inference) зросла з $3,76 млрд у 2024 році до $5,02 млрд лише за перше півріччя 2025-го.

Інакше кажучи, масштабування тут означає не масштабування прибутку, а масштабування витрат.

Коли гроші ходять по колу

Ще один тривожний сигнал — структура інвестицій у ШІ-екосистему.

Аналітики Єльської школи менеджменту описують механізм, який дуже нагадує фінансову піраміду:

• Nvidia інвестує в OpenAI
• OpenAI витрачає гроші на дата-центри з чіпами Nvidia
• Microsoft є акціонером OpenAI і клієнтом CoreWeave
• Nvidia інвестує в CoreWeave
• OpenAI володіє акціями AMD

У результаті гроші фактично циркулюють всередині однієї екосистеми.

Якщо очікування щодо ШІ не матеріалізуються у реальний прибуток, ця взаємозалежність може спровокувати ланцюгову реакцію, схожу на кризу 2008 року.

Тоді теж здавалося, що система занадто велика, щоб впасти.

День, коли ринок здригнувся

27 січня 2025 року став показовим моментом для всієї індустрії.

Китайський стартап DeepSeek заявив, що створив конкурентоспроможну ШІ-модель всього за $5,6 млн — у той час, коли американські компанії витрачають на аналогічні розробки сотні мільйонів і мільярди.

Ринок відреагував миттєво.

Nvidia втратила близько $589 млрд ринкової капіталізації за один день — найбільше одноденне падіння вартості компанії в історії американського фондового ринку.

Акції:

• Broadcom впали більш ніж на 17%
• AMD — на 6%

Енергетичні компанії, що будують інфраструктуру для дата-центрів, теж просіли:

• Constellation Energy — мінус 20%
• Vistra — мінус 28%

Цей епізод поставив просте питання:

якщо ефективну модель можна створити за мільйони, навіщо витрачати мільярди?

Ринок на п’яти стовпах

Ще один симптом потенційної бульбашки — концентрація ризику.

Наприкінці 2025 року п’ять найбільших компаній займали 30% індексу S&P 500 — це найвищий показник за пів століття.

При цьому:

• акції, пов’язані зі ШІ, забезпечили 75% зростання індексу
• 80% зростання корпоративних прибутків
• 90% технологічних капітальних витрат

Циклічний коефіцієнт P/E Шиллера перевищив 40 — рівень, який востаннє спостерігався під час бульбашки доткомів.

Історія показує: коли оптимізм концентрується в кількох активах, будь-яке розчарування може мати непропорційний ефект для всього ринку.

Хто насправді використовує ШІ

Попри гучні заяви про революцію, реальне використання технології зростає набагато повільніше.

За даними Федерального резервного банку Річмонда, частка бізнесів, які реально використовували ШІ, зросла:

• з 3,7% у 2023 році
• до приблизно 10% у 2025 році

Це помітне зростання — але воно зовсім не відповідає масштабам інвестицій.

За оцінками Morgan Stanley, між 2025 і 2028 роками у дата-центри буде вкладено $3 трлн, причому приблизно половина цієї суми фінансуватиметься за рахунок приватного боргу.

Інакше кажучи, значна частина інфраструктури ШІ будується в кредит.

Якщо попит не встигне наздогнати ці інвестиції, ринок може зіткнутися з класичною проблемою: надлишкові потужності, знецінені активи і дефолти.

Коли рахунки доведеться оплачувати

Штучний інтелект — реальна технологія.
Її потенціал — також реальний.

Але між потенціалом і поточними ринковими оцінками існує величезна дистанція.

Сьогодні ринок ШІ демонструє кілька ознак, які історія вже не раз бачила:

• концентрацію капіталу в руках кількох гравців
• кругові інвестиції
• гігантський розрив між витратами та доходами
• домінування риторики над реальними результатами

Дослідник Julien Garran навіть назвав можливу ШІ-бульбашку «найбільш небезпечною у світовій фінансовій історії» — потенційно у 17 разів більшою за бульбашку доткомів.

Втім, навіть якщо ринок перегрітий, це не означає кінець технології.

Крах доткомів у 2000 році не знищив інтернет.
Він лише змусив ринок відокремити реальні компанії від спекуляцій. Те саме може статися і зі штучним інтелектом.

Питання не в тому, чи стане ШІ важливою технологією.
Питання в іншому: чи справді вона варта тих трильйонів, які вже вкладені — і чи встигне ринок це довести до того, як настане час платити за боргами.

Інвесторам, корпораціям та регуляторам варто ставити прості питання: де прибуток? Де реальний попит? Де ROI? Поки відповіді на ці запитання заміняються прогнозами на десятиліття вперед і апеляціями до трансформаційного потенціалу — варто зберігати здоровий скептицизм.

Ринок ШІ не обов’язково впаде. Але він майже напевно змусить тих, хто вірив у нескінченне зростання без фундаменту, заплатити ціну за цю віру.

Автор – Артем Хачатрян