Сніг відступає, а пух — наступає. Поблизу станції “Академік Вернадський” зараз біло не від хурделиць, а від пінгвінячого “гардеробу”, що розлітається довкола. В Антарктиці завершується літо — і починається сезон великої линьки.
Про це розповідають у НАНЦ.
Поблизу української антарктичної станції “Академік Вернадський” нині незвична картина: сніговий покрив майже зійшов, зате довкола — килим із пінгвінячого пуху та пір’я.
В Антарктиці добігає кінця літо. І саме в цей період у пінгвінів триває один із найважливіших етапів життя — линяння.
Пташенята, що народилися цього сезону, активно скидають свій перший пуховий наряд. На зміну м’якому дитячому покриву приходить справжнє водонепроникне пір’я.
Після завершення линьки молоді пінгвіни вперше вирушать у океан — навчатися плавати й самостійно добувати їжу. До цього часу їх повністю забезпечують батьки.
Під час “оновлення луку” пінгвінята виглядають кумедно й трохи розгублено: клапті пуху стирчать у різні боки, а нове пір’я пробивається нерівномірно. Фото цього природного “перевтілення” справді варті уваги.

Линяють зараз і дорослі пінгвіни. Причому процес у них відбувається майже одночасно по всьому тілу — на відміну від більшості морських птахів.
У цей період птахи не можуть заходити в океан: без повноцінного пір’я вони втрачають водонепроникність і теплоізоляцію. А ще — відчувають постійний свербіж.
Поки не відросте новий “костюм”, пінгвіни фактично голодують. Приблизно 3–4 тижні вони живуть за рахунок накопичених раніше запасів енергії.
Це вимушена пауза, без якої неможливе їхнє подальше життя в холодних водах океану.
Линяння — абсолютно природний процес, який відбувається щороку наприкінці антарктичного літа. Саме він готує пінгвінів до нового сезону в суворих умовах Південного океану.
Як розповідало BitukMedia, посеред антарктичної тиші виріс крижаний портал — гігантська арка з тунелем, ніби міст у невідомість. Українські полярники зафіксували її неподалік станції “Академік Вернадський”. Але за казковою формою ховається тривожний сигнал.







