Чотири роки він бачив рідних лише через екран — під звуки вибухів у Харкові. І ось тепер, на зимовій Олімпіаді в Мілані-Кортіні, американський фігурист українського походження Вадим Колесник нарешті зміг обійняти сім’ю. Зустріч організували завдяки збору на платформі GoFundMe.
Про це пише Associated Press.
“Здається, ніби минуло ціле життя”, — каже 24-річний спортсмен. Поки він готувався до головного старту кар’єри, російські бомби руйнували його рідне місто. Бізнес батька з продажу побутової техніки та освітлення було знищено. Старший брат Ігор після повномасштабного вторгнення 2022 року вступив до лав ЗСУ.
7 лютого, коли рф здійснила чергову масштабну атаку на місто, дві родички спортсмена, Снежана Колесник та Ірина Кобченко, прилетіли до Північної Італії, щоб підтримати його на Іграх.
Це стало можливим завдяки збору коштів на GoFundMe, який запустили в січні — одразу після того, як Вадим Колесник разом із партнеркою з танців на льоду Емілеєю Зінгас кваліфікувалися на Олімпіаду. Початкова мета становила $25 тисяч, але її швидко перевищили. Залишок коштів спортсмен планує спрямувати на оплату тренувань і роботи тренерів після Ігор. “Ми ніколи не очікували такої підтримки”, — зізнається Зінгас.
А от історія самого фігуриста. Вадим Колесник переїхав до США у 2016 році — на перегляд до відомого тренера Ігоря Шпільбанда. Після короткого повернення в Україну йому відмовили у повторному в’їзді до Штатів. Згодом він отримав довгострокову візу й продовжив тренування, фактично сам.
Лише близько трьох років тому до нього приєдналася мама Світлана. Батько залишився в Україні доглядати за бабусею, а старший брат вирушив на фронт.
Минулого літа Колесник отримав громадянство США. Поза тренуваннями він працює на ковзанці Novi Ice Arena в передмісті Детройта.
З огляду на пережите родиною, позиція спортсмена щодо участі росіян на Іграх жорстка. Деяких спортсменів із рф допустили до змагань у статусі “нейтральних”, зокрема фігуристів Аделію Петросян та Петра Гуменника.
“Для мене вони — терористична країна. Вони щодня вбивають українців. Поки війна не закінчиться, їм тут не місце”, — заявив Колесник.
Він зізнається: на початку повномасштабної війни це кардинально вплинуло на його життя і спорт. “Я намагався виливати всі емоції у катання. Але це не найкращий спосіб тренуватися. Усе, що відбувалося поза ковзанкою, тиснуло на мене”, — каже спортсмен.
Згодом завдяки спортивній психології він навчився розмежовувати особистий біль і роботу. “Я маю вийти й зробити свою справу. Усе інше — поза межами льоду”.
Його партнерка додає: “Щодня він отримує відео й повідомлення про загиблих або поранених друзів. Це величезний тягар”.
Попри довгоочікувану зустріч, не всі члени родини змогли бути присутніми. Мама спортсмена вирішила залишитися в Мічигані. Хоча вона має чинну візу до 2027 року, існували ризики проблем із повторним в’їздом до США. “Наш юрист порадив не ризикувати. Навіть із усіма документами бувають випадки відмови”, — пояснила Зінгас.
Вадим Колесник сподівається отримати для матері грін-карту, щоб вона могла залишатися в країні без обмежень.
Спортсмен зізнається: батько був його головною підтримкою. “Мама хотіла, щоб я обрав безпечніший шлях. А тато знав: я все одно піду на лід”.
Тепер він виступає на найбільшій сцені світового спорту. І цього разу — з рідними на трибунах.