“Плаксивий кінь”: фабричний дефект зробив іграшку культовою. Вона сказала більше за меми (ВІДЕО)

Цей плюшевий коник мав усміхатися й уособлювати удачу в Рік Коня. Не вийшло. Натомість його сумний вираз несподівано став став дуже популярним у Китаї. Офісні працівники швидко впізнали в іграшці себе.

Про це розповідає портал UPI.

Червоний плюшевий кінь задумувався як радісний талісман до Року Коня за китайським зодіаком. Але несподівано став вірусною сенсацією — через звичайну виробничу помилку. Замість усмішки кінь отримав опущений донизу рот, що зробило його схожим на істоту, яка ось-ось розплачеться.

Іграшку виготовили на фабриці в Іу (провінція Чжецзян) — місті, яке часто називають “світовою столицею дрібних товарів”. За словами власника фабрики Чжана Хоціня, причина була банальною: працівник пришив мордочку догори дриґом. “Це була просто людська помилка — смайлик пришили перевернутим”, — пояснив він в інтерв’ю.

Історія почалася з того, що покупець із Ханчжоу отримав іграшку з “дефектом” і звернувся до служби підтримки з проханням про заміну. Але перед цим він виклав фото сумного коня в соцмережах — і реакція виявилася неочікуваною.

Користувачі швидко охрестили іграшку “плаксивим конем” (cry-cry horse), а попит на “помилкову версію” різко зріс. Вже за кілька днів хештег #YiwuCryCryHorseGoneViral зібрав близько 100 млн переглядів у китайській соцмережі Weibo.

Сумний вираз морди в поєднанні з упертим поглядом миттєво зробив іграшку символом емоційного вигоряння офісних працівників. У китайському інтернет-сленгу це описують словом niu ma — буквально “худоба й кінь”, евфемізм для людей, які працюють на межі своїх сил.

“Це точне втілення стану niu ma“, — написав один із користувачів.
“Він милий і дуже впертий. У Рік Коня нехай це буде символ працьовитості”, — додав інший.

Професор Женьмінського університету Китаю Ван Бін, який досліджує соціальні медіа, пояснює популярність іграшки як психологічну реакцію на масову втому й невизначеність. “Люди виснажені й переживають за майбутнє. Така іграшка стає формою емоційної підтримки, яку можна купити”, — зазначив він.

Фабрика в Іу відреагувала миттєво. Кількість виробничих ліній, задіяних у виготовленні “плаксивого коня”, зросла з двох до понад десяти. Працівників тепер спеціально навчають відтворювати саме той “сумний” рот, який раніше вважався браком.

Особа працівника, який припустився помилки, так і залишилася невідомою. Втім, власник фабрики повідомив, що весь виробничий колектив отримає бонус за неочікуваний комерційний успіх.

Попри ажіотаж, виробник пообіцяв не підвищувати ціну — іграшка й надалі коштуватиме 25 юанів (приблизно $3,5–4). Якщо на старті продавали близько 400 коників на день, то після вірусного успіху замовлення зросли до десятків тисяч щодня, зокрема й з-за кордону — аж до Південної Африки.

Професор Пекінського педагогічного університету Чжу Хуашен вважає історію “плаксивого коня” прикладом нової промислової моделі, де емоції споживачів напряму формують виробництво. “Справа не лише в гнучкому ланцюгу постачання. Вирішальну роль зіграло інтернет-мислення продавців”, — зазначив він.

За словами Чжу, сила таких виробничих хабів, як Іу, полягає не в передбаченні довгострокових трендів, а у вмінні максимально швидко монетизувати короткочасний вірусний успіх — до того, як інтерес зникне.

“Плаксивий кінь” став не просто іграшкою, а дзеркалом настроїв цілого покоління. І водночас в цій історії фабрична помилка стала тим самим “лимоном”, з якого встигли зробити якнайбільше “лимонаду”. Не завдяки довгостроковому плануванню, а завдяки швидкій реакції на настрій людей у соцмережах — і розумінню того, що іноді недосконалість продається краще, бо перетворює емоцію на товар.

Як розповідало BitukMedia, НБУ представив нову пам’ятну монету з серії “Східний календар”.