Там, де Сонце може не сходити або не заходити цілу добу, а айсберги змушують маневрувати годинами, український криголам “Ноосфера” вперше вийшов за Південне полярне коло. Судно вже забезпечує міжнародні дослідження в одному з найменш доступних регіонів планети.
Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
З 11 грудня український науково-дослідний криголам «Ноосфера» вперше у своїй історії працює за Південним полярним колом. У цьому районі судно забезпечує проведення міжнародних океанографічних і геологічних досліджень.
Полярне коло — це уявна лінія на широті 66°33′, яка позначає межу зон полярного дня та полярної ночі: щонайменше одну добу на рік Сонце тут або не заходить, або не сходить. Водночас українська антарктична станція “Академік Вернадський” розташована перед полярним колом.
Саме зі станції “Вернадський” почався маршрут “Ноосфери” на крижаний Південь. Судно пройшло через Південне полярне коло, далі — затоку Маргарет-Бей на західному узбережжі Антарктичного півострова й дісталося британської антарктичної станції “Ротера” на острові Аделейд.
За словами капітана криголама Андрія Старіша, шлях був непростим: “На окремих ділянках понад дві години доводилося маневрувати між айсбергами”. Такі маневри вимагають великого досвіду та точного розуміння навігаційних можливостей судна — помилка в цих широтах може коштувати надто дорого.
Паралельно з навігаційною роботою тривали океанографічні дослідження. На всьому маршруті науковці шукали морські теплові хвилі — кліматичні аномалії, що виникають через глобальне потепління навіть у холодних водах Антарктики. Для точнішого визначення таких зон за допомогою акустичного обладнання було проведено картографування морського дна.
Далі спеціальним зондом CTD (conductivity, temperature, depth) дослідники виконали вимірювання у 12 точках Південного океану. Вони зафіксували температуру, солоність, рівень кисню, кислотність води, а також зібрали матеріали для хімічного й біологічного аналізу. Отримані результати виявилися несподіваними, однак їх оприлюднять після завершення досліджень.
Крім того, українські та мексиканські геологи за допомогою мультикореру — пристрою, що вдавлює в дно набір спеціальних трубок, — відібрали зразки донних відкладів. Їхній аналіз допоможе простежити, як змінювався клімат протягом сотень і тисяч років.
Окрім роботи в океані, вчені відвідали станцію “Ротера” — найбільшу антарктичну базу Великої Британії. У літній сезон там працює до 100 полярників, узимку — 22. Під час зустрічей сторони обговорили можливості спільних наукових досліджень, які планують розпочати вже цього сезону.
Цікаво, що нині біля “Ротери” температура повітря майже така сама, як в Україні: від +1 до –2 °C, попри те, що в Антарктиці зараз літо, а в нас — зима.
Наразі “Ноосфера” розпочала зворотний шлях до станції “Академік Вернадський”. Під час переходу наукові дослідження триватимуть.
Похід “Ноосфери” за Південне полярне коло — це не лише складна навігація серед айсбергів, а й розширення присутності України в міжнародній науці там, де кліматичні зміни стають помітними швидше, ніж будь-де на планеті.
Як розповідало BitukMedia, документальний фільм Антона Птушкіна “Антарктида” з’явився на Netflix та YouTube.