Кіт Арестович і мавпочка Зіна: 128 ОМБр поділилась історіями своїх бойових талісманів

Що може бути теплішим за історію фронтової дружби? У 128 окремій важкій механізованій бригаді “Дике Поле” власних героїв вистачає і серед бійців, і серед їхніх чотирилапих (і навіть хвостатих) талісманів. Кіт Арестович Другий та мавпочка Зіна стали справжніми символами підрозділів — кожен зі своєю драматичною і дуже “людською” історією.

Про це розповідають у бригаді.

Про Кота Арестовича нещодавно написало NV, жартома назвавши його героєм, який здійснив “38 бойових виходів за мишами”. Але вся слава цих “операцій” — за його попередником. Арестович Перший жив у бійців на позиціях під Вугледаром та загинув від російської міни.

Одного дня до окопів прибився маленький сірий котик — надзвичайно схожий на загиблого улюбленця. Мабуть, бійці побачили в цьому знак і дали йому те саме ім’я — Арестович. Коли 128 ОМБр вирушала на ротацію, кошеня забрали з собою до Запорізької області.

Згодом приблуда виріс у красивого, впевненого кота, який із задоволенням позує перед камерами. “Здається, він усім кішкам розповідає про свої 38 бойових виходів за мишами під Вугледаром, — сміється молодший лейтенант Сергій Губанов. — До нього тут справжнє паломництво жіночої котячої аудиторії. Йому навіть бігати не доводиться — самі в гості приходять. Тому з кличкою ми точно не помилилися”.

А от мавпочка Зіна з’явилася в 128-й зовсім інакше. Вона – улюблениця підрозділу бойових медиків. Вона вихованка 50-річного бійця, колишнього вчителя історії.

“Одного дня росіяни знищили всю його родину та рідний дім. Нічого не залишилось. Нічого втрачати й нікуди повертатися. Страшна втрата змінила його назавжди. Побратими хвилювалися за нього — замкнувся, мовчав. Та одного разу він сказав, що повернеться не один: вирішив завести собі тваринку. Хтось думав про кота, хтось — про собаку, а виявилась… мавпочка Зіна”, – розповідають у бригаді.

Зіна швидко адаптувалась. Вона обожнює все червоне: ягоди та, як виявилося, класичний український борщ. Якщо бачить миску, то неодмінно вимагає порцію. “Вона як дитина: радіє, ображається, дуже любить іграшки та яскраві речі”, — кажуть медики.

Разом із хазяїном вона пережила і падіння КАБів поблизу, і вибухи безпілотників. Чоловік хвилюється за неї не менше, ніж вона за нього: на евакуації, де доводиться відстрілювати російські дрони, Зіну ніколи не бере. Але завжди переживає, коли має затриматися десь надовго.

Мавпочка перейняла навіть його звичку пити чай з молоком — по-англійськи. Тому не дивно, що підрозділ “Форсаж” одностайно визнав Зіну своїм символом.

Коли війна закінчиться, боєць мріє повернутися до викладання історії — каже, що ніхто краще за нього не пояснить дітям, чому її потрібно знати. А Зіна, сподівається він, стане символом його класу чи навіть школи. Досвіду в неї для цього більш ніж достатньо.

Як розповідало BitukMedia, офіцер відділення цивільно-військового співробітництва 5-ї ОВМБр Віктор врятував тяжкохворе і покинуте цуценя. Сьогодні у символі підрозділу важко впізнати собаку, якому не давали шансів на життя.