Коли саме мозок починає старіти — у 50, 40 чи, може, навіть у підлітковому віці? Вчені з Кембриджа стверджують, що знайшли точну відповідь, простеживши, як людський мозок змінюється від народження до глибокої старості.
Про це розповідає Daily Mail.
Нейробіологи з Кембриджського університету виділили п’ять основних фаз у структурі мозку, що змінюється протягом людського життя. Ці фази змінюють одна одну в міру того, як наш мозок перебудовується, щоб підтримувати різні способи мислення. А ми тим часом ростемо, дорослішаємо і, зрештою, старіємо. При цьому ключові поворотні моменти, в яких відбувається зміна фаз, припадають на 9, 32, 66 та 83 роки.
Вчені, стаття яких опублікована в журналі Nature Communications, порівняли результати дифузійного МРТ-сканування мозку 3802 осіб віком від народження до 90. Цей метод дає можливість відстежити рух молекул води по мозку, що дозволяє скласти карту нейронних зв’язків у мозковій тканині.
Дослідники пояснюють, що майже три десятиліття мозок перебудовує свої нейронні зв’язки, перш ніж остаточно сформуватися у дорослому вигляді.
Від народження до дев’ятирічного віку мозок проходить наймасштабніші зміни. У цей час відбувається інтенсивна “консолідація мереж”: зайві синапси активність яких слабка, відсіюються, а найважливіші — зберігаються. Паралельно збільшується об’єм сірої та білої речовини, а зовнішні борозни мозку стабілізуються. Біла речовина — ключова для швидкої комунікації між ділянками мозку та обробки сенсорної інформації.
На цьому етапі, зазначають вчені, мозок працює неефективно. Він нагадує дитину, яка блукає парком, прямуючи туди, куди їй заманеться, замість того, щоб рухатися прямо з пункту А в пункт Б.
Другим великим етапом стає період від 9 до 32 років, який дослідники називають розширеною підлітковістю. У цей час мозок продовжує нарощувати білу речовину, але найважливіші процеси відбуваються не у її кількості, а у тому, як формуються і зміцнюються ефективні зв’язки між нейронами.
“Ефективність мозку — це як прямий маршрут між двома пунктами: коротше й швидше”, — пояснює авторка дослідження докторка Алекса Моуслі. Цей період характеризується складною оптимізацією “шляхів” між різними частинами мозку, що напряму пов’язано з кращою когнітивною продуктивністю. Водночас підлітковий вік — це і період зростання ризиків для психічного здоров’я, адже зміни у зв’язках також роблять мозок більш вразливим.
За даними дослідників, найсильніша точка перелому в мозку припадає саме на початок третого десятиліття життя. Саме тоді структура нейронних мереж сягає максимальної комплексності та ефективності.
Проміжок від 32 до 66 років учені визначають як “дорослість” — найдовший етап, коли мозкові мережі зберігають стабільність, а інтелект і особистісні риси тримаються на плато.
Приблизно у 66 років мозок уповільнює роботу, його структура стає менш інтегрованою, а окремі ділянки — більш ізольованими. Цей етап супроводжується поступовим зниженням кількості з’єднань і деградацією білої речовини.
Саме в цьому віці зростає ризик захворювань, що впливають на мозок, зокрема гіпертонії, зазначає докторка Моуслі.
Останній етап починається приблизно у 83 роки. Тоді відбувається різке падіння рівня взаємозв’язків у мозку, і він починає покладатися на обмежену кількість ключових ділянок.
Докторка Моуслі порівнює цей процес із транспортною системою. “Уявіть, що прямий маршрут закрили. Тепер вам доводиться робити пересадку, і певна зупинка стає значно важливішою. У мозку відбувається щось подібне — слабшання одних зв’язків підвищує роль інших вузлових регіонів”.
Дослідники зазначають, що вікові рамки, в яких відбуваються ключові зміни, є досить приблизними, і у різних людей вони можуть зміщуватись в той чи інший бік. Тим не менш, дивно, наскільки в середньому точно поворотні моменти в зміні фаз розвитку мозку збігаються з такими важливими етапами, як статеве дозрівання, поява проблем зі здоров’ям у пізнішому віці і навіть із досить серйозними соціальними змінами в житті, що відбуваються після 30, наприклад, народженням дітей.
Як розповідало BitukMedia, вчені оцінили обсяг інформації, що зберігається в мозку.