Site icon Bituk Media

За законами висоти: відкрився музей … без мистецтва

Фото - Tomaso Clavarino

На висоті 2300 метрів, серед крижаних вітрів і стрімких альпійських схилів, сяє червона цятка. Кажуть, що це новітній музей, який може побачити кожен, але відвідати лише найвитриваліші. Але чи вартує він виснажливого восьмигодинного підйому?

Про це розповідає The Guardian.

На висоті 2 300 метрів над рівнем моря в Італійських Альпах відкрився найвіддаленіший музей країни — Frattini Bivouac, до якого можна дістатися лише після шестигодинного або й восьмигодинного підйому складною гірською стежкою. Яскрава червона конструкція, що здалеку нагадує або попереджувальний знак, або порятунок посеред стихії, стала фінальним етапом сміливого експерименту GAMeC (Галереї сучасного мистецтва Бергамо), який отримав назву “Мислити, як гора”.

Бівуак розташований на хребті в громаді Вальбондьоне, вздовж гірської траси Alta Via delle Orobie — території, де лавини та раптові погодні зміни є нормою. Для журналістів об’єкт показали з гелікоптера, але для звичайних відвідувачів існує лише один шлях — довгий пішохідний підйом крізь вгору.

На відміну від класичних культурних закладів, Frattini Bivouac не має персоналу, квитків чи інформаційних табличок. Всередині дев’ять спальних платформ, дерев’яна лавка й прямокутний світловий проріз з видом на фрагмент гірського неба. Жодних експонатів, тільки тиша, висота і температура. Холодна! Тут чути кожен подих, кожен крок і навіть дощ, що б’є по тканинній оболонці — музей, який зазвичай захищає мистецтво від стихії, тепер сам став вразливим елементом ландшафту.

Проєкт “Мислити, як гора” ґрунтується на ідеї американського еколога Альдо Леопольда: культура має реагувати не лише на суспільні процеси, а й на природні сили. Протягом двох років команда GAMeC розміщувала мистецькі інтервенції в долинах і передгір’ях Бергамо — у колишніх фабриках, біоценозах, гірничих районах. Кожен об’єкт був тимчасовим, часто відвідуваним тільки пішки, а місцеві жителі ставали співучасниками, а не глядачами.

Frattini Bivouac став найчистішим втіленням цієї концепції — моментом, коли музей фактично залишає межі музею.

Новий бівуак замінив старе укриття 1970-х років, яке стало небезпечним та забрудненим. Вага нового – трохи більше двох тонн, його доставили на хребет на чотирьох вертолітних рейсах. Конструкція поєднує технічну тканину, коркове оздоблення та легкий каркас, стійкий до екстремальних температур та вітру. Сонячні панелі забезпечують мінімальне освітлення та аварійні розетки – без опалення, води та зв’язку.

Водночас стару споруду “вписалил” у гору місцеві дикі козли — вони дряпали об метал роги, залишаючи на ньому сліди. Чи прийме тваринний світ нову конструкцію — поки невідомо.

На такій висоті доступність стає питанням не інфраструктури, а фізичної витривалості. Чи може музей виконувати свою публічну місію, якщо до нього дійдуть лише десятки або сотні людей? І чи не стає екологічне мистецтво елітарним через сам факт розташування?

Водночас споруда зіткнулася з ризиком зворотного ефекту — перетворення на “горпкор”-мрію для інстаграмерів. Архітектори наголошують, що прагнули створити антигламурний, скромний притулок, але символізм будівлі в горах неминучий: маленька червона точка на хребті завжди виглядатиме як заява.

Frattini Bivouac став радикальним запитанням до світу культури: чи здатне мистецтво існувати там, де головну роль відіграє природа? Чи може куратор мислити не темами й виставками, а температурою, рельєфом і обмеженнями людського тіла?

Після того як гелікоптер злетів, споруда виглядала майже непомітною — крихітною на тлі гігантського хребта. І саме це залишило найсильніше враження: на висоті нічого не залишається незмінним. Ні будівлі. Ні наміри. Навіть земля під ногами.

Бівуак Frattini працює цілий рік за координатами 46°02’27.60”N 9°55’14.90”E. Туристам радять перевіряти погоду та стан маршрутів у Італійському альпійському клубі (CAI).

Як розповідало BitukMedia, під час хайкінгу в італійських Альпах туристка випадково знайшла камінь із “дивними круглими зображеннями”. Виявилось, що це сліди рептилій та амфібій, яким близько 280 млн років. Знахідка розташована на висоті 1,7 тис. м і зробити її вдалося через танення снігу та льоду.