Спадщина степів під захистом ЗСУ: десантники допомогли врятувати половецьких баб

Кам’яні баби, що століттями стояли на степових просторах, знову стали мандрівницями — тільки цього разу їх перевозили не кочовики, а українські десантники. У Петропавлівці, що на Дніпропетровщині, військові 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади допомогли евакуювати половецькі статуї, аби зберегти їх від можливих обстрілів.

Про це повідомили в медіа “Степ”.

У селищі Петропавлівка, що на Синельниківщині, відбулася евакуація кількох середньовічних половецьких статуй, які ще називають кам’яними бабами. Їх перевезли до Дніпровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького, щоб убезпечити від загрози руйнування внаслідок обстрілів.

Половці — кочовий тюркський народ, який у XI–XIII століттях проживав у степах між Дунаєм і Доном. Їхні кам’яні статуї символізували предків або воїнів і є одними з найвідоміших пам’яток степової культури.

У центрі Петропавлівки стояли дві такі статуї XII–XIII століття, а також кам’яний гарман (традиційне знаряддя для молотьби) і заготовка для кам’яного жорна. Усі ці артефакти опинилися під загрозою через регулярні атаки російських “шахедів” та ракет на громаду. Їх і вивезли, – розповів Валерій Кас’яненко, представник 25-ї окремої повітрянодесантної бригади.

Військові надали техніку та допомогли обережно підняти важкі пам’ятки на вантажівку і транспортувати їх до Дніпра.

До евакуації долучилися Управління культури Дніпропетровської ОВА, фахівці Дніпровського національного історичного музею та Благодійний фонд 25-ї окремої повітрянодесантної бригади.

Чому це важливо: під час повномасштабної війни під загрозою опиняються не лише люди та будівлі, а й шари історії, які формують нашу ідентичність. Половецькі статуї — частина степової культури, яка століттями формувала образ півдня та сходу України. Сьогодні їх зберігають не археологи в мирному полі, а військові — під звуки сирен.

Як розповідало BitukMedia, січеславські десантники передали у музей унікальний бронзовий артефакт з Донеччини – фрагмент бронзового кинджала віком понад 3 тисячі років.