Тридцять років — і жодної підказки. Щоосені на шпилі головного корпусу Університету Монтани (США) з’являється гарбуз. Хто і як підіймає його на висоту понад 30 метрів — досі загадка, яка хвилює студентів, викладачів і журналістів.
Про це розповідає портал UPI.
Кожної осені, коли студмістечко Університету Монтани готується до гомкомінгу, святу випускників, на шпилі головної історичної будівлі знову з’являється гарбуз.
Ця традиція бере початок із 1995 року: саме тоді команда Griz Football здобула свій перший національний чемпіонський титул, а на шпилі вперше помітили жовто-гарячий овоч.
Відтоді гарбуз повертається щороку, але авторів містичного “підйому” досі не заскочили на гарячому. За три десятиліття були лише здогадки — і кілька ризикованих спроб повторити легендарне сходження.
Ніхто офіційно не бачив, як це відбувається. Але цього року один із таємничих “альпіністів” анонімно розповів NBC Montana, як гарбуз опиняється на даху.
“Підйом справді страшнуватий. Починаємо з пожежних сходів, потім використовуємо частини годинникового механізму, поки не опиняємось на самому верху. А зелений дах слизький, особливо восени”, — каже він.
За словами джерела, у цій операції задіяна ціла команда — від досвідченого координатора до “спостерігачів” по всьому кампусу, які через рації та чати попереджають про наближення університетської поліції. “Були й арешти, і небезпечні моменти. Університет навіть наймав спеціалістів, щоб ставити гарбуз без ризику для студентів. Але ми, альпіністи, все одно намагаємось бути першими”, — розповів співрозмовник.
За три десятиліття традиція стала символом університету — таємничим, веселим і трохи шаленим. Щороку студенти й викладачі з нетерпінням чекають на “символ осені” — коли на шпилі знову сяє помаранчева куля.
Хто стоїть за цим — не знає ніхто. Але, схоже, для Університету Монтани ця гарбузова легенда вже стала частиною його ДНК. Хай інтрига триває!
Як розповідало BitukMedia, годинникова стрілка вежі Кембриджського університету зникла майже сторіччя тому. І от нарешті повернулася на своє законне місце. її передала донька викрадача, яка після смерті батька виявила незвичайну спадщину. Але ставити крапку в цій історії ще зарано.