Науковці виростили “живу” шкіру з волоссям, нервами та судинами: прорив у медицині

В Австралії створили першу у світі живу модель людської шкіри, яка відтворює майже всі її природні компоненти – від кровоносних судин до волосяних фолікул та нервових закінчень. Відкриття може стати ключем до лікування рідкісних генетичних хвороб, допомогти пацієнтам із опіками та значно вдосконалити пересадку шкіри.

Про це розповідає ABC.

Вчені з Інституту Фрейзера при Університеті Квінсленду успішно виростили те, що вони називають “найпросунутішою у світі моделлю людської шкіри”. Її створили зі стовбурових клітин, і вона містить кровоносні судини, капіляри, імунні клітини, волосяні фолікули та багатошарові тканини.

Розробка тривала шість років. За словами директора інституту, професора Кіараша Хосротеґрані, нові “шкірні органоїди” відкривають двері до зовсім іншого рівня лікування. “Ми думаємо, що це дозволить знайти нові методи терапії для низки рідкісних захворювань, які забирають сили у багатьох родин, де діти тяжко хворіют”, – каже науковець.

Старший науковий співробітник, доктор Аббас Шафії, пояснює: попередні моделі обмежувались лише тонким шаром шкіри й одним типом клітин. Тепер же завдяки судинам та імунним клітинам можна реалістично відтворювати захворювання у лабораторії й тестувати майбутні ліки.

Окрім рідкісних генетичних хвороб, нова модель може допомогти у дослідженні поширених захворювань: псоріазу, атопічного дерматиту та склеродермії. Вчені переконані, що з її допомогою стане зрозуміліше, як саме розвиваються ці стани і що може зупинити їх прогрес.

Особливу надію прорив дає пацієнтам із епідермолізом бульозним (EB) — рідкісним генетичним розладом, який ще називають “метеликовою хворобою”. Це порівняння виникло тому, що шкіра людей надзвичайно крихка – настільки, що навіть незначний дотик чи тертя може спричинити пухирі й рани. Вона нагадує тонкі, ніжні крила метелика, які легко пошкодити.

Професорка регенеративної медицини з Університету Південної Австралії Еллісон Ковін назвала відкриття “корисним трампліном”: “Це дає шанс швидко тестувати нові препарати без необхідності випробовувати їх одразу на пацієнтах. Адже їхня шкіра настільки вразлива, що це було б несправедливо”.

Австралія має один із найвищих у світі рівнів захворюваності на рак шкіри. Щороку понад 3600 мешканців Квінсленду отримують діагноз меланома, а понад 350 тисяч людей лікуються від немеланомних форм раку. Часто їм потрібні пересадки шкіри.

Саме тому вчені вважають прорив перспективним і для хірургії: нові органоїди здатні утворювати нервові закінчення, потові залози й навіть волосся. Це означає, що пересаджена шкіра у майбутньому може бути не лише “заплаткою”, а й живою тканиною, здатною відчувати.

Втім, дослідники визнають: від експериментів у лабораторії до реальної клініки шлях ще довгий. “Це складний процес, і попереду багато роботи, але сам факт, що ми навчилися створювати настільки складну модель шкіри — вже велике досягнення”, — зазначає професорка Ковін.

Як розповідало BitukMedia, інженери із Токійського університету змогли одягнути штучну людську шкіру на обличчя свого робота. Це допоможе досягнути більш реалістичної посмішки та інших мімічних рухів.