Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
На півночі Норвегії в дикій природі вперше вдалося зафіксувати незвичну “романтичну” поведінку молодих косаток. Вони майже дві хвилини “обіймалися ротами”, здійснюючи так зване “пощипування язиків”. Це надзвичайно рідкісний соціальний ритуал серед цих морських ссавців.
Про це розповідає People.
Науковці вперше стали свідками ніжної взаємодії диких косаток, яку порівнюють із французьким поцілунком. Так звана поведінка tongue-nibbling або “пощипування язиків” була зафіксована 11 січня 2024 року в фіордах Квенанген, що на півночі Норвегії, під час підводної експедиції. Спостереження описано в науковому журналі Oceans.
Двоє молодих косаток підійшли одна до одної і майже дві хвилини перебували положенні рот до рота. Згідно з дослідженням, одна тварина висунула язика, а інша обережно його “пощипувала”. На борту експедиційного судна й серед дайверів одразу виникла емоційна реакція: всі відзначили, що “кити немовби цілуються”.
“Це винятково рідкісна поведінка. Вона, скоріш за все, пов’язана зі зміцненням соціальних зв’язків, особливо між молодими особинами”, – пояснив співавтор дослідження Хав’єр Альмунія у коментарі Live Science.
Хоча схожу поведінку раніше іноді помічали серед косаток у неволі, в дикій природі її зафільмували вперше. Тренери з іспанського парку Loro Parque, які роками працюють із морськими ссавцями, повідомили, що бачили подібну взаємодію лише серед чотирьох косаток, це було кілька років тому.
Цікаво, що така поведінка спостерігалася і серед білух – іншого виду китоподібних. Науковці припускають, що через особливості анатомії (відсутність рук або передніх кінцівок, адаптованих до життя у воді), саме рот і язик стають важливим засобом комунікації та соціальної взаємодії серед китів.
Втім, остаточні причини такої поведінки лишаються невідомими. Морський біолог із Університету Сент-Ендрюс Люк Рендалл припускає: “Це може бути акт прив’язаності, форма жебрацтва (щоб стимулювати передачу їжі) або навіть спосіб грумінгу — тобто очищення”.
Як розповідало BitukMedia, аби з’ясувати, чи можуть риби розрізняти людей за зовнішніми ознаками, команда Інституту поведінки тварин товариства Макса Планка провела серію експериментів. Вони підтвердили – риби теж по одежі стрічають.
