Ритуальна “деактивація”: чому насправді пошкодили зображення фараонки Хатшепсут

З’ясувалося, чому у Стародавньому Єгипті зруйнували статуї знаменитої жінки-фараона Хатшепсут. Версія про помсту іншого фараона, схоже, виявилася хибною.

Про це розповідає Phys.

Ім’я фараонки Хатшепсут, яка правила Єгиптом у XV столітті до н.е., увійшло в історію як символ сили, новаторства і… загадкової післясмертної долі. Довгий час вважалося, що її статуї було розтрощено з ненависті — начебто помстою племінника й наступника Тутмоса III. Та нове дослідження, опубліковане в журналі Antiquity, кидає виклик цьому стереотипу.

Автор дослідження Чжун Ї Вонґ з Університету Торонто проаналізував архівні матеріали розкопок у Дейр ель-Бахрі (Луксор, Єгипет), що проводилися з 1922 до 1928 року. Він вивчив неопубліковані нотатки, ескізи, фотографії та листування археологів. Виявилося, що більшість зображень Хатшепсут насправді залишилися майже неушкодженими — зокрема обличчя, що вважається найвразливішим символічно.

“Образ “розтрощеного обличчя” Хатшепсут домінує в уяві суспільства, — зазначає Вонґ. — Але це не відповідає реальній ситуації. Чимало статуй збереглися у доволі доброму стані, з неушкодженими рисами”.

Більше того, виявилося, що значна частина пошкоджень завдана не за часів Тутмоса III. Статуї могли використовувати пізніше — як будівельний матеріал або інструменти. А ті пошкодження, що були завдані за життя або одразу після смерті Хатшепсут, виглядають не як акт вандалізму, а як ритуал — навмисне ламання по “слабких точках”: шия, талія, коліна. В єгиптології таке явище називають ритуальною деактивацією статуй, що нейтралізує їхню магічну силу. Цю практику застосовували до зображень й інших фараонів.

“Іншими словами, таке знищення не обов’язково свідчить про ворожість”, — наголошує Вонґ.

Це дає підстави припустити: Хатшепсут після смерті була вшанована як фараонка, подібно до своїх попередників. І хоча вона справді зазнала певної політичної дискредитації — ім’я стерли з написів, портрети прибрали — тепер стає зрозуміло, що не все знищення було продиктоване помстою.

“Ми довго вірили в єдину версію — що її знищили за наказом Тутмоса III. Але “повторні розкопки” архівів показують іншу картину: це був складніший процес, з багатьма причинами й учасниками”, — пояснює дослідник.

Втім, він додає, що повністю виключити спробу стерти спадок першої жінки-фараона теж не можна. “Проти Хатшепсут дійсно велась кампанія переслідування. Але мотивація Тутмоса могла бути не лише політичною — можливо, в основі лежала ритуальна необхідність, а не ворожість”.

Це дослідження дозволяє подивитися на історію Хатшепсут не лише крізь призму драми та зради, а й з глибшим розумінням давньоєгипетських вірувань, де навіть після смерті статуї мали силу — і потребували “вимкнення”.

Як розповідало BitukMedia, довгі роки вчені не могли зрозуміти, як було поховано знамениту єгипетську мумію Шене-аа — у саркофазі не знаходили жодних отворів. Нові рентгенівські технології допомогли розгадати таємницю артефакту.