Вперше в історії Рівненського обласного перинатального центру на світ з’явилася дитина, зачаття якої відбулося після смерті батька. Малюк Юрчик народився 20 травня 2025 року — рівно за рік після того, як його батько, військовий Юрій, загинув, захищаючи Україну.
Про це Центр розповів на своїй сторінці у Facebook.
Ця історія — не з кіно. Вона реальна, глибока і сповнена любові, що не вмирає. Історія Наталії та Юрія почалася ще за життя: попри труднощі зі здоров’ям, чоловік заздалегідь здав біологічний матеріал на зберігання в центрі репродукції “Благодар”. Подружжя мало надію на спільне батьківство, на продовження життя.
“Ми з чоловіком йшли до цієї вагітності понад рік. Боролися, здавали аналізи, поїхали в центр “Благодар”. Він здав біологічний матеріал – сказали через три дні прийти, скажуть результати. Це був березень. А він в березні вже поїхав на “нуль”. Все нормально було, поки той травень не прийшов”, – ділиться Наталія Гордійчук.
Коли 21 травня 2024 року Юрій загинув на фронті, Наталя зважилася на надзвичайно сміливий і глибоко особистий крок — подарувати життя їхньому спільному сину. А разом з тим – зберегти частинку Юрія поруч із собою. Жінка пройшла процедуру екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) із використанням замороженого біоматеріалу чоловіка.
44-річний Юрій Гордійчук служив на посаді стрільця у Національній гвардії України та загинув під час виконання бойового завдання у районі села Сокіл у Покровському районі Донеччини.

Медикиперепитували, чи дійсно Наталя готова до цього кроку, але жінка пригадала слова чоловіка: “Ти в мене сильна, ти справишся”.
За кілька місяців Наталі повідомили, що вона вагітна. “Як я плакала. Зразу поїхала до Юри на могилку, йому розказала”, – згадує вона мить, коли отримала радісну звістку.
Через рік після його загибелі, 20 травня 2025 року, Наталя народила сина — Юрчика. Хлопчик отримав ім’я на честь тата, і, кажуть, неймовірно схожий на нього — зовнішністю та поглядом.
“Це непроста історія та непростий клінічний випадок для лікарів. Бажання Юрія мати дитину було надто сильним. Тоді ми запропонували заморозити його біологічний матеріал. На етапі, коли ми чекали протоколу ЕКЗ і проводили обстеження, ми отримали сумну звістку. Це не зупинило Наталію, бо вона дала обіцянку своєму чоловікові, що він буде мати дитину. Насправді, герої не вмирають”, – каже лікарка акушерка-гінекологиня Ірина Царук.
У репродуктивному центрі зазначили, що це перший випадок запліднення із використанням біоматеріалу загиблого військовослужбовця у їхній практиці. Медики називають це не інакше, як дивом — історією “про про любов, яка сильніша за смерть, про материнство, натхненне пам’яттю, про життя, що народжується всупереч усьому”.
Юрчик — не лише символ пам’яті про Героя, а й надія, що кожна втрата може нести у собі новий початок. “Життя продовжується. І навіть після найгірших втрат — воно здатне починатися знову”, пишуть лікарі Центру, які пишаються тим, що стали частиною цієї унікальної історії.
Як розповідало BitukMedia, з лікарні виписали перших в Україні двійнят, які народилися завдяки державній програмі допоміжних репродуктивних технологій. Малюки Матвій та Юстина зʼявились на світ у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі.