За кордоном виявили невідомий автограф Шевченка: вірш “Мені однаково” переписаний поетом власноруч у 1858 році

Унікальну знахідку виявили за кордоном — власноручний автограф Тараса Шевченка одного з його найвідоміших віршів “Мені однаково, чи буду…”. Датований 22 січня 1858 року документ дослідили українські шевченкознавці й експерти з почерку.

Про це повідомили в Chytomo з посиланням на академічний журнал «Слово і Час» №2 (740) за 2025 рік.

В Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України провели експертизу невідомого раніше автографа вірша “Мені однаково, чи буду…”, який було виявлено за кордоном у виданні “Кобзаря” 1860 року. Висновок – знайдений автограф повністю написаний рукою Шевченка та містить характерні особливості його письма останніх років життя.

Історія почалася ще у 2022 році, коли до Інституту звернувся закордонний букініст із фотографіями книжки, що містила вставлені рукописні матеріали. Один з аркушів — з текстом вірша Шевченка — привернув увагу заступника директора з наукової роботи Інституту, члена-кореспондента НАН України Олександра Бороня. Експерт ідентифікував напис як повністю створений рукою поета.

“Збереглися три автографи цього вірша: чистовий автограф в окремому рукописі циклу “В казематі”, чистовий автограф у “Малій книжці”, чистовий автограф у “Більшій книжці”. Вони відображають три етапи редакційної роботи над текстом”, — пояснив Боронь.

На звороті зафіксовано час і місце появи автографа з характерною для Шевченка заголовною літерою “Н” латинкою (відтворюємо буквально): “Нижній Новгородъ / 22. Генваря / 1858.”. “Це Шевченків почерк, написання літер і загальний вигляд рядків, що відповідають особливостям його письма останніх років життя”, – впевнені експерти.

Для підтвердження автентичності рукопису залучили фахівців ТОВ “Експертно-дослідна служба України”: кандидата юридичних наук Маргариту Бондар та експертку першого класу Тетяну Сукманову. Вони зіставили почерк автографа з копіями вірша з “Малої книжки” (1849–1850) та “Більшої книжки” (переписано 18 березня 1858 року). Результат експертизи підтвердив: автограф справжній.

Унікальний комплект, де зберігався цей документ, складається з:

• видання “Кобзаря” 1860 року;
• сторінок рубрики “Кобзарський гостинець” з альманаху “Хата”;
• окремої публікації автобіографічного листа Шевченка з журналу “Народное чтение”;
• рукописних сторінок з віршами поета невідомою рукою.

Цікаву гіпотезу щодо адресата вірша висунув Боронь: “Оскільки 22 січня 1858 р. поета проїздом у Нижньому Новгороді відвідав Яків Лазаревський, то обґрунтовано гіпотезу, що на окремий аркуш вірш було переписано саме для нього. Текст поезії лише з одним різночитанням збігається з редакцією в “Малій книжці”.

Як видання потрапило за кордон — досі загадка. Автори публікації в журналі висловлюють припущення, що книга могла залишити межі України ще в минулому столітті. Зараз вона перебуває у приватній колекції, а власник виявив бажання залишитися анонімним.

Як розповідало BitukMedia, у Києві серед макулатури знайшли рідкісне видання “Кобзаря” 1939 року.