У національному парку Кантаньєс у Гвінеї-Бісау британські дослідники вперше зафіксували на камери, як дикі шимпанзе не лише споживають ферментовані фрукти з алкоголем, а й діляться ними одне з одним. Це відкриття може пролити світло на еволюційне походження людських застіль.
Про це розповідає The Guardian.
Дослідники з Ексетерського університету (Велика Британія) встановили камери з датчиками руху в національному парку Кантаньєс та зробили неочікуване відкриття. На відео видно, як дикі шимпанзе щонайменше у десяти випадках навмисно пригощають одне одного ферментованими плодами африканського хлібного дерева. Ці плоди містять невеликий відсоток етилового спирту, як підтвердили попередні дослідження.
Стаття з описом відкриття опублікована в авторитетному науковому журналі Current Biology. Автори зазначають: враховуючи, що 60–85% раціону шимпанзе становлять фрукти, навіть невелика кількість алкоголю в деяких плодах може призводити до значного його споживання.
Щоправда, дослідники вважають, що шимпанзе навряд чи регулярно “спиваються”, адже це зменшило б їхні шанси на виживання. Наразі не зрозуміло, чи примати навмисно шукають “п’яні” фрукти — і якщо так, то з якою метою. Також залишається відкритим питання впливу алкоголю на їхній метаболізм.
“Ми знаємо, що алкоголь спричиняє викид дофаміну й ендорфінів, викликає почуття щастя та розслаблення. І ми знаємо, що спільне вживання алкоголю — як-от через традиційні бенкети — допомагає формувати й зміцнювати соціальні зв’язки,” — пояснює співавторка дослідження Анна Боуленд.
Цікаво, що шимпанзе дуже рідко діляться їжею. Саме тому, як вважають дослідники, таке поводження із ферментованими фруктами може свідчити про щось більше, ніж просто харчову поведінку.
“Нам потрібно дізнатися більше — чи справді вони навмисно шукають фрукти з вмістом етанолу, і як саме організм шимпанзе їх засвоює,” — каже інша співавторка дослідження, доктор Кімберлі Хокінгс, старша викладачка кафедри природоохоронних наук в Ексетерському університеті.
Вчені відзначають, що незвичайна поведінка тварин “може бути раннім еволюційним етапом того, що згодом стало людськими святковими застіллями”.
Отже, якщо це припущення підтвердиться, можна вважати, що традиція людських бенкетів і дружніх посиденьок має глибоке еволюційне коріння — у звичках наших найближчих родичів у дикій природі.
Як розповідало BitukMedia, вчені з Тель-Авівського університету (Ізраїль) виявили у кажанів складні когнітивні здібності. У минулому вважалося, що спогади про особистий досвід, тобто епізодична пам’ять, і здатність заздалегідь планувати майбутнє властиві лише людям.