Вчені з Національного музею Заїда в Абу-Дабі (ОАЕ) знайшли прихований текст на сторінці Блакитного Корану. Під золотим шаром складних декоративних візерунків сучасна технологія виявила вірші (аяти) з четвертої сури Корану. Дослідники пояснили, чому їх замаскували у такий дорогий спосіб.
Про це розповідає Newsweek.
Блакитний Коран вважається одним з найвідоміших древніх манускриптів та високохудожніх творів ісламського мистецтва. Цей рукопис священної книги мусульман написаний одним з найстаріших видів арабського письма — куфічним. Його вважають досить складним для прочитання.
Блакитний Коран зокрема відомий своїми сторінками з овечої шкіри, пофарбованими в колір індиго та прикрашеними золотою каліграфією. Літери на цьому насиченому синьому виведені золотим чорнилом і прикрашені срібними візерунками. Йдеться про один з найрозкішніших стародавніх манускриптів.
Вважається, що рукопис створювався наприкінці IX—на початку X століть, ймовірно, в Північній Африці (Тунісі) або в Андалусії, або на території сучасного Іраку.
Колись у Корані було 600 сторінок, проте до нашого часу дійшли близько сотні. Вони зберігаються в музеях і приватних колекціях по всьому світу. П’ять дорогоцінних синіх пергаментів було передано Національному музею Заїда в ОАЕ. Самого музею ще немає – його відкриття заплановане на наступний рік. Але музейні фахівці вже займаються науковими дослідженнями свого фонду.
Сторінки Блакитного Корану вивили за допомогою сучасного методу мультиспектральної візуалізації. Ця технологія вміє “виявляти” елементи тексту або зображення, які були стерті, вицвіли або ще якось постраждали від часу і помітити їх неозброєним оком неможливо.
Під час такої візуалізації на одній зі сторінок виявили текст, захований під декоративним шаром із сусального золота. Це виявилися аяти (поезії) з 4-ї сури (розділу) Корану “Ан-Ніса”.
Дослідники вважають, що у такий спосіб краснописець замаскував свою помилку, адже знайдений фрагмент виявився дублікатом однієї з поезій на інших сторінках рукопису. Імовірно, він випадково продублював цей текст, але внести зміни на фарбованому пергаменті було вже неможливо. Крім того, вартість кожної сторінки була дуже високою, щоб її зіпсувати або викинути. Рішення знайшлось: поверх зайвого тексту каліграф виконав витончений золотий візерунок, який, як виявилося, був не лише елементом оформлення.
Вчені відзначають, що викрита особливість “Блакитного Корану” рідко зустрічається в ісламських рукописах тієї доби.
Як розповідало BitukMedia, сучасні технології сканування та обробки зображень виявили нові об’єкти під поверхнею шедевра Яна Вермера. Свої таємниці розкрила “Молочарка”.