Молодого жирафа з вигнутою зигзагом шиєю сфотографувала у природному парку в Південноафриканській Республіці тревел-блоґерка. Є дві версії, чому в тварини така шия: або це наслідок травми, або серйозної хвороби, яка також вражає людей.
Про це повідомляє Live Science.
Нещодавно в Національному парку Крюгера вперше помітили молодого жирафа з зигзагоподібною, нібито зламаною шиєю. Про тварину з таким серйозним дефектом майже нічого не відомо – як саме вона отримала цю травму або як довго може з нею вижити.
Тревел-блогерка Лінн Скотт зробила фотографії жирафа під час екскурсії по заповіднику та опублікувала зображення 5 липня у Facebook. Точне місце та дату зйомки вона приховала, аби захистити тварину від браконьєрів.
“У той час він стояв нерухомо” і “практично не рухався”, — розповіла Live Science блогерка в електронному листі. Однак рейнджер, який очолював екскурсію, “не висловив занепокоєння” його недостатньою мобільністю, додала вона.
Побачивши світлину, користувачі соцмереж припустили, що у жирафа зламана шия. Однак експерти вказують, що доказів на підтримку цієї гіпотези недостатньо.
“Це, безумовно, дуже скручена шия”, — прокоментувала Сара Фергюсон, ветеринар і координатор охорони здоров’я в неурядовій організації Giraffe Conservation Foundation. Проте “без рентгенографії, яка б підтвердила, що кістка була зламана, ми схильні вважати це проявом тортиколіту, або кривошиї”.
Тортиколіт, також відомий як кривошия – це патологічний вимушений нахил голови і шиї по відношенню до тіла: нахил в бік і поворот. Основною причиною кривошиї є зміни в шийному відділі хребта або м’язів шиї. Вона може бути вродженою або з’явитися пізніше в житті через низку можливих причин, серед яких сон у неправильній позі, грижі міжхребцевих дисків, скорочення м’язів та інфекції спинного мозку.
У жирафів кривошия особливо помітна через довгу шию тварин. І, як і в людей, у жирафів це захворювання має низку можливих причин, таких як інфекції спинного мозку та переломи кісток.
Раніше Фергюсон вже бачила приклади цього стану в жирафів у зоопарках й іноді в дикій природі в Замбії, Кенії та Уганді. Однак вона ніколи не бачила такого важкого випадку, як останній, і не впевнена, що могло стати причиною дефекту.
У минулому дикі жирафи виживали зі зламаними шиями. Наприклад, у 2015 році фотографи дикої природи зафільмували дорослого самця жирафа з такою ж зигзагоподібною шиєю в національному парку Серенгеті в Танзанії. Ця особина зламала собі шию під час сутички з самцем-суперником п’ятьма роками раніше, повідомляла тоді Daily Mail. Невідомо, чи живий цей самець досі.
Кілька коментаторів у Facebook припустили, що жираф з національному парку Крюгера також міг дістати травму внаслідок бою з іншим самцем. Під час такої битви шиями жирафи агресивно шмагають і стукають шиями один одного, щоб продемонструвати домінування та справити враження на доступних самок.
Однак, судячи з наявних фотографій, ця особина, ймовірно, не може вважатися дорослим жирафом — тобто він, швидше за все, занадто молодий для розмноження. А ще тварина може бути або самцем, або самкою, тому що визначити стать жирафів у цьому віці досить важко, зауважила Фергюсон. Отже, немає нічого, що могло б підтвердити версію з поєдинком шиями, додала вона.
Незрозуміло, як давно це молодий жираф отримав травми або як це може вплинути на його життя. “Ми не знаємо рівня виживання таких особин”, — сказала Фергюсон. На жаль, жирафів з такими патологіями зазвичай фотографують лише раз і неможливо відстежити, що відбувається з ними далі.
Як розповідало раніше BitukMedia, вчені змінили думку про причини виникнення довгих ший у жирафів в результаті еволюції. Раніше актуальною вважалась гіпотеза про те, що шия розвинулася через конкуренцією серед самців. Однак нове дослідження Пенсільванського університету (США) спростувало цю теорію.