100-річна черкащанка Євдокія Шевченко пережила Голодомор, а під час Другої світової чотири роки була на примусових роботах у Німеччині. Проте вона любить риболовлю, ходить в ліс по гриби та порається на городі. Довгожителька каже, що запорукою її довголіття є оптимізм і робота.
Про жінку розповідає Суспільне.
Улюбленою справою Євдокії Шевченко є риболовля – цим почала захоплюватися ще в дитинстві. Щоранку вона ходить за цим на річку Тясмин.
“Я сідаю та накидаю прикорм рибкам. Потім потихеньку причеплю черв’ячка і закину вудочку, та й чекаю. Ловлю не тільки на черв’ячка, а й на хлібчик. Найчастіше ліплю з хліба кавалки й роблю кульки. Їх чіпляю на вудку, кидаю і чекаю”, – розповідає довгожителька.
Любов до риболовлі передавалася в родині із покоління в покоління. Тож розділяє її і син довгожительки Олександр. Загалом же жінка має троє дітей, пʼять онуків та одного правнука.
Жінка також любить поратися на городі – вирощує там квіти та овочі.
“Працювати треба, працювати! Десь просапати. Ми посадили три рядки картоплі, то я її вже підгорнула. Скоро і другий раз так само зроблю”, – каже довгожителька.
“На дачі мені тут добре, є свіже повітря. Мабуть, секрет мого довголіття у тому, що моє життя отака біготня: і туди біжу, і там роблю”, – розповідає Євдокія Шевченко.
Як розповідало BitukMedia, 93-річна Павліна Жолобак з Креховичів на Івано-Франківщині досі вишиває сорочки вручну. Робить це без окулярів. Зараз чекає на 16-го правнука і мріє вишити сорочку і йому.