Не “заріс бур’янами”, а має особливий стиль – чоловік судиться з містом через стрижку газона

Колишній олімпійський спортсмен із веслувального спорту, а нині художник і режисер Вольф Рак судиться із канадським містом Міссіссога. Чоловік хоче мати “натуралізований сад”, але сусіди скаржаться, що двір заріс бур’янами. Міська влада уже двічі надсилала робітників, які примусово приводили подвір’я художника у загальноприйнятий вигляд.

Про це розповідає The Guardian.

Раку зараз за 70. Три роки тому він вирішив долучитися до популярного нині у Канаді рузу із “натуралізації саду” і почав висаджувати там місцеві рослини. Ідея полягає у тому, щоб замість причесаного газону висаджувати дикі види і дозволяти їм рости як заманеться. Кажуть, дуже допомагає біорізноманіттю.

Проте у місті є свій погляд на це – є спеціальні приписи, якої висоти може бути трава у саду – 20 см. Усе що інше, вважають за бур’яни. Тож комунальники не лише двічі приводили подвір’я Рака, як вони вважають, до норми, а й виставляли йому за це рахунок.

“Моє подвір’я не занедбане. Воно не шкодитьб спільноті. Здається, воно просто дратує деяких сусідів, яким не подобається, яке воно на вигляд”, – каже митець.

Мода на натуралізацію садів почалася в Канаді з часів пандемії коронавірусу. І Рак – не єдиний, хто стикається із заборонами на це з боку влади.

Художник каже – він вражений глобальними екологічними змінами, і те, що тримає вдома “сад у природному вигляді” забезпечує йому моральну підтримку. Він хоча б не почувається таким безпомічним перед катастрофою, бо розуміє – робить для екології хоча б щось, що може.

Рак судиться із містом. Адже у 1996-му був канадець Санді Белл, який виборов право на “натуральність” у саду. Проте зараз Рак суд першої інстанції програв. Із нього стягнули судові витрати у розмірі $6 тис. Проте він не зупиняється і подав апеляцію. Звику садових ножиць його тривожать – “Хмара нависла над моєю головою”, каже чоловік.

У міськраді кажуть, що ведуть переговорив із митцем.

Як повідомляло BitukMedia, у Франції прийняли закон, який забороняє скаржитися приїжджим до суду на гамір, який лунає від ферм. Раніше містяни, як приїжджали у село “за тишею і спокоєм”, завалювали суди скаргами на корів, півнів та трактори. Тепер цьому поклали край на державному рівні.