Документальна стрічка “20 днів у Маріуполі” очолила список найпопулярніших фільмів в Україні за останній тиждень квітня. Про це свідчить статистика стримінгової платформи Netflix. Оскароносну стрічку Мстислава Чернова додали на стримінг 21 квітня.
Документальний фільм розповідає про перші тижні бойових дій у Маріуполі Донецької області під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року.
Кіно стало найкасовішим документальним фільмом в Україні у 2023 році, зібравши 500 тисяч гривень тільки за перший вікенд прокату.
Стрічка перемогла у номінації “Найкращий документальний фільм” британської кінопремії BAFTA. А Мстислав Чернов отримав премію Гільдії режисерів США (DGA Awards) за “видатні режисерські досягнення в документальному кіно”.
Крім того, “20 днів у Маріуполі” — перший український фільм, який отримав “Оскар”. У 2024 році стрічка здобула нагороду як найкращий документальний фільм. Після церемонії документальний фільм вийшов на українських стрімінгових платформах і за перший уїк-енд став рекордсменом з переглядів.
Як стало відомо, продюсерка оскароносної документалки, журналістка Василиса Степаненко знялася для обкладинки L’Officiel Україна. Про це повідомляється на сторінці видання в соцмережах.
У такий спосіб редакція вирішила віддати данину перемозі фільму на найпрестижнішій кінопремії року. На обкладинці видання розмістили портрет Степаненко, зроблений в інтер’єрах Національного художнього музею України.
Степаненко родом з Харкова, їй 24 роки. У 2021-му дівчина здобула ступінь бакалавра журналістики у Харківській державній академії культури. Раніше працювала в газеті Kharkiv Post, продюсером та ведучою на телеканалі Simon. З січня 2022 року почала співпрацювати з американським інформагентством Associated Press, – розповідає KP.ua. На початку повномасштабної війни Василиса разом з відеожурналістом Мстиславом Черновим та фотографом Євгеном Малоліткою опинилася в Маріуполі, де протягом 20 днів вони знімали обстріли російських окупантів, роботу лікарів та мирних жителів, які постраждали від вибухів. Їм вдалося залишити Маріуполь 15 березня 2022 року через гуманітарний коридор, вивізши зняті фото- та відеоматеріали, які й стали основою для фільму.