Європейська організація з ядерних досліджень (CERN) планує побудувати нову потужну машину. Очікується, що новий прискорювач частинок буде принаймні втричі більшим за Великий адронний колайдер. Мета вчених — відкрити нові частки, які зроблять революцію у фізиці і дозволять краще зрозуміти, як влаштований Всесвіт.
Про це повідомляє The Guardian.
Вартість нового суперколайдера, якщо його будівництво схвалять, оцінюється в 20 млрд євро. І це лише попередня вартість будівництва. Критики проєкту вже називають ці витрати “нерозсудливими”.
Планується, що новий прискорювач буде втричі більшим за Великий адронний колайдер. Останній побудували всередині 27-кілометрового круглого тунелю під селами на швейцарсько-французькому кордоні. Ця машина прискорює рух протонів та інших субатомних частинок до швидкості, наближеної до швидкості світла, щоб відтворити умови, що були за частки секунди після Великого вибуху.
У 2012 році Великий адронний колайдер виявив бозон Гіґґса, майже через 50 років після того, як його запропонував британський фізик Пітер Гіґґс. У 2013 році Гіґґс разом із бельгійським фізиком-теоретиком Франсуа Енглером отримали Нобелівську премію з фізики за передбачення бозона.
Втім, відтоді колайдер більше не допоміг відкрити нічого суттєвого в розумінні Всесвіту. Як і раніше, досі вислизають від дослідників дві головні проблеми сучасної фізики — темна матерія та темна енергія.
Новий прискорювач називатиметься Future Circular Collider (“Майбутній круговий колайдер”, FCC). Гендиректор ЦЕРН професор Фабіола Джанотті сказала Бі-бі-сі, що якщо проєкт затвердять, це буде “чудова машина”. “Це інструмент, який дозволить людству зробити величезний крок вперед у питаннях фундаментальної фізики щодо наших знань про Всесвіт. А для цього нам потрібний потужніший інструмент”, — сказала вона.
Очікується, що апарат матиме окружність 90—100 км і стикатиме субатомні частинки з максимальною енергією 100 тераелектронвольт. Для порівняння: максимальна енергія зіткнення, якої сягає Великий адронний колайдер — 14 тераелектронвольт.
Проте плани лабораторії вже наразилися на критику. Колишній головний науковий радник уряду Великої Британії Сер Девід Кінг сказав BBC, що витрачати мільярди на машину було б “нерозсудливо”, коли світ стикається з серйозними загрозами кліматичної кризи. А фізик-теоретик Сабіна Госсенфельдер стверджує, що немає ніяких гарантій, що новий колайдер буде успішним.
Наприкінці минулого тижня рада CERN обговорила проміжний аналіз техніко-економічного обґрунтування майбутнього кругового колайдера. Якщо все піде за планом, організація попросить схвалення протягом наступних п’яти років і машина буде готова в 2040-х роках, коли Великий адронний колайдер завершить свою роботу.
Як розповідало раніше BitukMedia, фізики з Університету Огайо (США) зробили рентгенівський знімок окремих атомів заліза та тербію. Це допоможе детальніше вивчити характеристики частинок. Це важливо для екологічних та медичних наук.