76-річна Віра Чернуха із селища Дементіївка на Харківщині отримала поранення під час обстрілу на початку повномасштабного вторгнення. Росіяни вивезли її у Бєлгород. Жінка подолала чотири країни, аби повернутися додому. Зараз мешкає у селищі сама.
Її історію розповідають Reuters і EPA.
Селище Дементіївка знаходиться у 5 км від кордону із росією між двома стратегічно важливими автошляхами: Дергачі–Козача Лопань і Харків–Бєлгород. Воно тричі переходило із рук у руки.
Жінка каже – за час війни бачила бомби, снаряди, фосфорні боєприпаси. У травні минулого року у її двір прилетів снаряд, пошкодив будинок і поранив жінку. Із пораненням вона вийшла на двір, але хто її знайшов і як надав медичну допому, не пам’ятає.
Уламок російського снаряду сильно поранив пенсіонерці ногу. У російській лікарні вона провела місяць. Російські чиновники уже почали оформлювати їй документи біженки, але жінка відмовилася лишатися в росії.
“Я сказала, що нікуди не піду, сяду тут у Бєлгороді на лавці біля вокзалу. Але потім мене знайшла невістка і за допомогою волонтерів мене забрали”, – пригадує Чернуха.
Аби повернутися у рідне селище, жінка подолала близько 4 тис. км – їхала через Латвію, Литву й Польщу. Тепер живе у Дементіївці сама. Її будинок згорів, тож мешкає у тимчасовій споруді. До найближчих сусідів – 11 км.
Вона вирощує овочі, мріє про козу та знову вирощувати троянди. Також Чернуха доглядає за пам’ятником п’ятьом українським бійцям, які загинули тут у боях.
Як розповідало BitukMedia, пасічник Вадим Темченко із села Таврійське на Запоріжчині розводить бджіл за 17 км від лінії фронту. Чоловік тримає близько 150 роїв.