Колекціонер і краєзнавець із Сум Сергій Гуцан створив унікальний музей “Причал Одіссея”. Там відчути на тодик можна кістки мамонта та скіфську кераміку.
Про це розповідає ШоТам.
Гуцан розповідає, що колекціонуванням історичних артефактів захоплюється із дитинства.
“Я збирав усе, починаючи від кісток мамонта і до листів італійських полонених часів Другої світової війни. Перші артефакти я отримав від дідуся Афанасія”, – каже він.
Дідусь учив користуватися кресалом та ручною машинкою для стрижки, а також показав фото предків, зроблені до 1917 року.
Гуцан розповідає, що на професії електрика наполіг батько. Але любов до історії перемогла і вилилася в колекціонування.
Чоловік розповідає, що музей вирішив створити 2014-го, коли оцінив кількість предметів, яку назбирав. Першим принципом його музею є відсутність хронології, а друга – можливість доторкнутися до експонатів і “відчути епоху на собі”, як він каже.
Замість хронології часової Гуцан обрав власну систему – етапи становлення себе як колекціонера. Зараз його експозиція складається із чотирьох частин. Знаходиться у центрі Сум у будинку, де зупинявся Тарас Шевченко.
“Музей розташований в арт-дворику – особливій локації, де знаходяться різноманітні творчі студії. У самому центрі цих просторів ми відкрили арт-об’єкт – «Піраміду Бурлюка», названу на честь відомого художника Давида Бурлюка, уродженця Сумщини. Більшу частину свого життя він прожив в США, де й помер. Його прах розвіяли над Атлантичним океаном, тож я попросив знайомих набрати там трохи води, аби помістити її в піраміду”, – розповідає засновник “Причалу Одіссея”.
У музеї є старі фотоапарати, світлини 18-19 століть, козацькі люльки, листи періоду Другої світової, раритетні телефони, кролевецькі рушники та археологічні знахідки, як-то монети часів грецької колонії Ольвії. Частину своєї колекції Гуцан передав Сумському обласному краєзнавчому музею, наприклад старовинні прикраси та скіфську зброю.
Екскурсії “Причалом Одіссея” проводить сам засновник – робота екскурсоводів його не вдовільнила.
Музей Гуцан і його дружина не покинули навіть під час війни – проводили там ремонт, планували відкрити музей 17 травня 2022-го за будь-яких умов.
“Нині спостерігаю великий попит на історію. Коли анонсую нові екскурсії, завжди підкреслюю, що гарантую півтори години щастя. Люди приходять сюди у пошуках чогось більшого, можливо, навіть в пошуках самих себе. Багато з них раніше не усвідомлювали цінність своєї культури та народу, а тепер вони активно знаходять її у музеях”, – каже Гуцан.
Як повідомляло BitukMedia, полковник запасу Володимир Поляков, колишній керівник Кременчуцького військового ліцею, а нині начальник штабу цивільного захисту та керівник військово-історичного музею ВПУ№ 7 м. Кременчука збирає у музей свідчення російсько-української війни. Поляков сам був на фронті на початку російського вторгнення після Революції Гідності. Тепер, разом зі студентами та викладачами, допомагає військовим і розповідає відвідувачам про війну.