Американців більше турбує Україна, ніж Афганістан – п’ять важливих питань про Байдена, вибори і війну

Одною із основних тем зовнішньої політики в Україні минулого тижня були вибори у США. Оскільки їхні результати можуть визначити надання військової допомоги Україні у подальшому. Вони відбулися 8 листопада, через день після другої річниці обрання президентом Джо Байдена.

У Байдені одні бачили реформіста і прогресивіста, інші – стабільного досвідченого політика, втілення класичного американського президентства. Зрештою, зараз його підтримує лише 40% виборців. Поки що більшість у Конгресі не взяла ні його Демократична партія, ні Республіканська партія експрезидента Дональда Трампа – у деяких округах буде другий тур.

Про позиції Байдена на батьківщині та у світі, про те, як це впливає на допомогу Україні та як перемога над росією корелюється із бажанням нинішнього глави Білого дому балотуватися на другий термін, BitukMedia поспілкувалося із американськими експертами. Свої думки висловили ДЕБРА КЕЙГАН, ексрадниця американського президента Джорджа Буша-молодшого і ветеран Держдепу США, та ҐРАНТ РІХЕР,  професор політології і директор Школи громадянства та публічної політики ім. Д. Максвелла при Сіракузькому університеті.

– 7 листопада виповнилося два роки, як у США оголосили про перемогу Джо Байдена на виборах. Він переміг із 306 голосами виборників. На вашу думку, його позиція у країні така ж стабільна, як і тоді?

Ґ.Р. Чи є позиції Джо Байдена стабільними? Деякою мірою, так. Але треба розуміти, що його рейтинг різниться за багатьма параметрами. Більшість республіканців і частина демократів не схвалюють його дії, є різниця між расовими, гендерними групами, територіальною приналежністю.

Однак, Америка загалом закріпилася на своїх позиціях. Звісно, багато може статися протягом наступних двох років – із економікою, на міжнародному рівні, можуть статися природні катаклізми, тощо.

Взагалі, Байден беззаперечно більш стабільний і менш хаотичний, ніж Трамп. Він більше схожий на традиційного президента у своєму стилі та риториці.

 З політичної точки зору, Байден перемістився трохи вліво, зважаючи на деякі його ініціативи і розпорядження. Хоча зліва йому критиків теж вистачає.

Але Байден так і не зміг вгамувати ті гнів і фрустрацію, які є в американському суспільстві. Вони були і до Трампа, але Трамп розпалив їх ще дужче.

Д.К. Зважаючи на інфляцію, зростання рівня злочинності та надзвичайні ціни на енергоносії, у Байдена зараз доволі стабільний рейтинг. 

Але на політичній шкалі він сповзає доволі сильно вліво за останній рік. І це не дуже тішить більш поміркованих демократів. Думаю, після цих виборів Байдену доведеться переглянути деякі свої радикальні кроки у внутрішній політиці.

Після виборів Байдену доведеться переглянути деякі свої радикальні кроки

Ґ.Р. Так, перед виборами 2024 року найбільшими питаннями будуть економіка, злочинність і безпека. А також великою проблемою буде пошук якогось загальнонаціонального компромісу щодо питання абортів. Зважаючи на нинішній склад Конгресу, я не очікую якихось різких кроків у боротьбі зі зміною клімату, яку декларував Байден на виборах.

– Щодо зовнішньої політики, найгіршим рішенням для Байдена, очевидно, стало виведення військ із Афганістану минулого року. На вашу думку, військова допомога  Україні згладила враження публіки?

Д.К. У сфері зовнішньої політики уже нічого не виправдає виведення військ із Афганістану. Тому що це вплинуло не лише на США, а й на наших ворогів, таких як Росія, Китай, Іран та Північна Корея. У тому, як все відбулося, вони побачили величезну слабкість Америки. І деякі так вважають і досі. Хоч Україна дійсно реабілітувала Байдена в очах багатьох союзників.

Однак, хоча про це не говорять так публічно, як у правому крилі республіканців, але серед демократів росте число тих, хто висловлюється проти подальшої підтримки України. Таких людей у більшості на вибори не пустили. Але тепер, коли кампанія закінчилася, вони можуть продовжити висловлювати свої погляди.

Ґ.Р. Україна допомогла Байдену деякою мірою, але не повністю. Афганістан – це досі стид і сором для Байдена і під час президентських виборів це знову випливе.

Серед демократів дійсно нема одностайності щодо допомоги Україні. Одні хочуть надавати більше допомоги і щоб США були більш залученими. Інших турбує, що це провокує Росію, і що Америка втягується у ще одну війну. Однак, насправді, це не головна розбіжність у партії.

Взагалі, багато залежить від того, як воно все закінчиться. Якщо Україна отримає перевагу і мир означатиме відновлення її територіальної ціліності, Байден заявить, що він вніс свій вклад у перемогу.

– Чи буде продовжуватися військова допомога Україні після виборів?

Д.К. Я думаю, що зараз це задача Байдена і його адміністрації – почати доносити її необхідність американському народу. Якщо вони на це не спроможуться, ініціативою скористаються ті, хто проти підтримки Києва, і почнуть поширювати наративи, які співпадають із поглядами Росії.

Ґ.Р. У США усі дуже підтримують боротьбу України, навіть прихильники Трампа. Ті, хто говорять, що треба припинити допомагати Києву – це якісь крайні випадки. Але треба розуміти, що чим довше триватиме війна, тим менше звертатимуть на неї увагу. Однак якщо Росія почне набирати обертів, то і підтримка України зростатиме.

Якби там не було, американців набагато більше турбує, що відбувається в Україні, ніж в Афганістані. Їх воно зачіпає набагато більше, тим паче, що Афганістан уже не несе терористичної загрози США.

– Коли Байдена обрали два роки тому, американські і західні аналітики взагалі говорили – «сильна Америка повернулася». Це дійсно так? Повернулася?

Д.К. Я думаю, що це все ще відкрите питання. Багато хто на схід від Німеччині менш переконані у тому, що Америка є сильною, ніж ті, хто живуть на Захід від Німеччини. Здається, Вашингтон досі не розуміє, під якою загрозою знаходяться країни, які живуть поруч із Росією. І багатьом видається, що Байдена більше хвилює думка Німеччини і Франції, ніж Праги, Варшави та Вільнюса.

багатьом видається, що Байдена більше хвилює думка Німеччини і Франції, ніж Праги, Варшави та Вільнюса.

Ґ.Р. Те, що Європа згуртувалася для підтримки України – це приклад того, що всі відчули, що відбулося повернення Америки як ефективного лідера, я вважаю. І наша зовнішня політика в цілому стала більш раціональною. Проте у внутрішній політиці у нас неспокій, і це шкодить тому враженню, яке США справляють на весь світ.

– Які ваші найгірші і найкращі сподівання після цих виборів?

Д.К. Вибори показали, що більшість американців утомилася від крайніх лівих та крайніх правих кандидатів, погляди яких виходять далеко за межі мейнстриму. Люди таке не розділяють і в таке не вірять. Вони втомилися від нотацій і криків і від того, що їм постійно говорять, що один шлях правильний, а інший – завжди хибний.

На цих виборах Трамп і його найпалкіші прихильники отримали солідну догану. Так же само, як і ті крайні ліві, хто має радикальні погляди на економічну та соціальну політику.

Я більш за все сподіваюсь, що Трамп зникне зі сцени. Я сумніваюся, але все ж сподіваюся. І що крайні ліві прогресивісти також зникнуть з їх політичними ідеями, які для більшості американців є просто абсолютно неприйнятними.

Ці вибори показали, що радикалізм хоч справа, хоч зліва не є американським ідеалом. І це добре для крани, добре для політики національної безпеки США і добре для наших союзників і друзів, включаючи України.  

Ґ.Р. Я сподіваюся, що якимось чином ми зможемо вийти зі стану глибокого розколу та взаємної недовіри, в яких ми застрягли. Мене серйозно хвилюють деякі речі, які я чую від друзів та колег про людей по той бік політичного розколу. Я думав, що знаю цих людей краще.

Після цих виборів більшість республіканської партії подрейфує від Трампа

Після цих виборів більшість республіканської партії подрейфує від Трампа. Рон Десантіс, губернатор Флориди, став найпомітнішим переможцем у виборчу ніч (Десантіс випередив свого опонента-демократа Чарлі Кріста  на історичні майже 20 очок, – ред.). Це такий собі більше президентський, менш запальний на словах аналог Трампа з одного боку, і більш соціально консервативний – з іншого.

Взагалі, я думаю серед республіканців виникне більш поміркований кандидат. Йому буде важко на праймеріз, але це можливо.

Чого я боюся? Що розкол поглибиться.  Наші інституції стійкі, але ми тестуємо уже їх довше, ніж я хотів би це бачити.

P.S. Окремо зупинимося на ілюстрації до статті. Ми її створили за допомогою штучного інтелекту MidJourney. Нейромережа сама вирішила намалювати Дональда Трампа у вигляді слона – символа республіканців. Ми просили намалювати експрезидента США верхи на слоні. Український прапор позад Джо Байдена MidJourney також намалювала сама.