Лікарі Університету Дюка (США) провели унікальну операцію на серці новонародженого хлопчика. Йому частково трансплантували живі донорські тканини серця. Раніше подібні пересадки проводили тільки з використанням мертвих матеріалів. Рости разом з організмом вони не могли.
Про це розповідає The Daily Mail.
Малюк Оуен Монро став першою дитиною, для якої під час пересадки тканин серця використали нову технологію і застосували живу донорську тканину.
Оуена не просто врятували, а й позбавили у майбутньому постійних операцій із заміни тканин.
Оуен Монро народився з рідкісною патологією під назвою Загальний артеріальний стовбур (ЗАС). Вона зустрічається в одного з десяти тисяч немовлят США. Дві головні судини його серця — легенева артерія та аорта — зрослися. Перекачувати необхідний організму обсяг крові такі судини не здатні. Вимагали заміни й тканини серцевих клапанів. Отже, без хірургічного втручання у хлопчика не було шансів вижити.
Малюк з’явився на світ вагою лише 2,27 кг. Мав проблеми з диханням.
Батьки Оуена стали в чергу на пересадку серця. Їм пояснили, що чекати доведеться не менше півроку. От тільки шансу, що дитина доживе до операції, не давали.
Фахівці університету Дюка запропонували сім’ї Монро експериментальну операцію з часткової трансплантації живих тканин серця. Донорське серце іншої дитини, за словами медиків, було надто слабким, використати його цілком не вдалось би.
Під час операції лікарі на першому етапі розділили кровоносні судини, що зрослись. На другому – використали живу тканину для закриття розрізаних областей аорти та легеневої артерії. А потім замінили клапани контролю кровотоку на нові – з донорського серця.
Подібних операцій раніше не робили. Бо використовували не живі, а мертві тканини, які не росли разом з дитиною.
За даними Американської Кардіологічної асоціації, виживають близько 90% немовлят, які перенесли різні часткові пересадки. От тільки до повноліття їм потрібні ще щонайменше три операції і далі кожні десять років.
А у випадку Оуена Монро живі клапани і тканини після трансплантації будуть рости разом з ним.
З дня операції минуло чотири місяці. І вже можна сказати, що малюк почувається добре, набирає вагу та розвивається.
Якщо у батьків Монро й був єдиний шанс на порятунок сина, вони його використали.
Автори новітнього підходу сподіваються, що він вже невдовзі усуне проблему тканин, що ростуть, і необхідність їх постійно заміняти.
Інновація, як припускають, продовжить життя пацієнтів на десятки років. Бо поки такі люди доживають у середньому до сорока років – від операції до операції.
“Якщо ми зможемо усунути необхідність у кількох операціях на відкритому серці щоразу, коли дитина переростає старий клапан, ми зможемо продовжити життя цієї дитини потенційно на десятиліття або більше”, – каже доктор Джозеф Турек, кардіолог, який керував операцією.
Як повідомляло раніше BitukMedia, в Київському Інституті серця провели надскладну операцію на працюючому серці, яка врятувала життя військовому.