У роду «Грома» всі чоловіки – військові. Ця традиція тягнеться з часів Речі Посполитої. Він і сам відмінником випускався з Національної академії НГУ дев’ять місяців тому – у червні 2021 року. Сьогодні «молодий лейтенант» перетворився на безжального винищувача російської техніки та піхоти.
Бойовий командир, який опинився у своїй стихії, – таку оцінку гвардійцю «Грому» дають всі, хто його знає. Напрямок, на якому працює його підрозділ разом зі Збройними силами України, перетворився на справжню «м’ясорубку» для російських окупантів, зокрема тих, що чинили свої нелюдські злочини на Донбасі та у Сирії. Тут, на передовій, «Гром» відкрив у собі надзвичайно корисні «скіли» – проводити «зачистки» та захоплювати техніку ворога. Годі й говорити, що такі вилазки – дуже небезпечні. Вони потребують неймовірного фарту, здатності блискавично приймати адекватні ситуації рішення і, головне, діяти з абсолютно «холодним» розрахунком. Результати цих виходів – говорять самі за себе.
«Ми в них «віджали», на цей момент, два танки – Т-72 і Т-80 БВМ, а ще МТЛБ – одну одиницю. Зараз розбираємось, чия установка С-300 (з усією її комплектацією), яку ми вчора знайшли на позиціях. А ще підібрали дві зенітні установки ЗУ-23-2. Також багато у них відбираємо стрілецької зброї, боєприпасів, які вони кидають, коли тікають. Оце їхні магазини, підходять до нашого автомата. Це – трофеї після зіткнення з їхньою групою глибинної розвідки. Ми їх зустрічаємо вогнем і мечем», – перелічує гвардієць «Гром». Він також додає, що вони проти росіян широко використовують вогневі засоби країн NATO, які дозволяють нищити броньовану техніку.
На «нуль» гвардієць «Гром» потрапив вже у першу добу. Мав вогневий контакт у різних місцях Харкова. Своє перше бойове хрещення «Гром» прийняв разом із батьком. Він військовий у відставці, який взяв до рук зброю, аби боронити своє місто.
«У перші дні війни, під час нападу на Харків, при спробі прориву наших позицій, я залишився на позиції разом зі своїм водієм бронеавтомобіля та чотирма бійцями строкової служби. А також на позиції був мій батько. Він прикривав нашу групу, щоб ми зайшли в тил противника та дали їм жорсткої відсічі. Пізніше дізнався, що у мене батько загинув під час прориву противника, – поділився «Гром» особистим болем. Він також додав – У той день ми спалили їхню техніку: один МТЛБ, два ГРАДи, «підвозку» снарядів. Тому вони понесли набагато більше втрат, ніж наші сили».
«Гром» пообіцяв собі й далі нищити всіх, хто прийшов на його землю зі зброєю, крім тих, що здаються у полон. Додає, що нещодавно на них вийшло з піднятими руками приблизно півтори десятки російських військовослужбовців. За їхніми словами, їм дійшло, що краще потрапити в полон до українців, ніж холонути непохованим у спаленій техніці.
«З перших днів війни ми разом зі Збройними силами даємо відсіч противнику, який наступає на Харків. На даному напрямку росіяни зазнають великих втрат, що по техніці, що по живій силі. Вони відправляють свою молодь на смерть. Фактично, вони йдуть на безглузде самогубство. Наразі, вони дещо змінили тактику – тепер не підходять навіть на відстань пострілу з автомата. Натомість стріляють по житлових масивах з великокаліберних гармат, самохідних установок, з мінометів та бомблять авіацією», – розповідає лейтенант.
Гвардієць вийшов на волонтерів, і вони залюбки допомагають його підрозділу обладнанням, екіпіруванням тощо. Зокрема тому, що бачать високу ефективність від своєї праці: «Гром» та його бійці прекрасно роблять «двісті».
