Тарас Григорович вже давно перестав бути людиною, яку вшановують лише на День народження. Батько української нації – так його називають у нас в країні. Вчитися у Тараса ніколи не пізно, як і пізнавати його. BitukMedia підготувало кілька цікавих фактів про Кобзаря.
У світі налічується 1384 пам’ятника Кобзареві. Така кількість є другою для однієї особи. Більше, як вважають дослідники, лише пам’ятників Ісусу Христу.
У «Кобзарі» слово «калина» Шевченко вжив 385 разів, а всього в своїх творах він згадував про неї 965 разів.
Твори Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Серед них — японська, корейська, арабська і навіть міжнародна мова есперанто. Найбільшу кількість перекладів було здійснено російською, німецькою, польською, англійською мовами.
Іменем Шевченка названо сотні населених пунктів та географічних локацій по всій планеті. Окрім того, на честь Кобзаря названа гірська вершина Північного Кавказу (висота 4200 м), морська протока в Аральському морі та навіть кратер на Меркурії, діаметр якого — 137 кілометрів.
До наших часів в оригіналах і частково в гравюрах на дереві і металі дійшло 835 картин Шевченка. Їх виконано олією, тушшю, аквареллю, свинцевим олівцем, сепією та в техніці офорта. Проте лише незначна частина художніх творів має авторські підписи, а дати створення – ще менша. Є відомості, що за життя Шевченко намалював 1300 картин.
Найбільший портрет Тараса Шевченка площею понад 500 м² було намальовано в Харкові в жовтні 2014 року на стіні 17-поверхівки. Це графіті за адресою проїзд Садовий, 30 занесене до Книги рекордів України. Силует зображення малювали по ночах більше двох тижнів. На втілення задуму художників знадобилось близько 900 балонів аерозольної фарби. Для графіті творчою групою Kailas-V обрано портрет пензля Івана Крамського. Ширина готового малюнка становить 12 метрів, а висота – 43 метра.
Тарас Григорович надихав і продовжує надихати багатьох митців. У творах сучасного мистецтва поет постає дуже незвичним та навіть провокативним. У цьому є свій шарм: виявляється, Шевченко й справді “крізь століття”, і на поп-арті виглядає так само органічно, як і в класичному живописі.