Site icon Bituk Media

Українська – якою весь світ говорить

spadok.org.ua

Історія української мови не помістилася б у кілька томів. Утім вона пишеться досі, бо все ще малодосліджена, у ній багато суперечностей і сумнівних, особливо зараз, теорій. Українська мова посідає сумну першість, бо є мовою, яку найбільш пригнічували і викорінювали (за всю її історію нараховується понад 130 офіційних актів і циркулярів із вказівками або обмежити її існування, або взагалі знищити). Однак наша мова функціонувала і функціонує як живий організм – розвивається і міцніє. Уже ми можемо говорити і про її державні висоти та помітну увагу до неї як українців, так і людей з інших куточків світу.

Українська мова поширена в Білорусі, Росії, Польщі, Словаччині, Казахстані, Молдові, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, у Португалії, Іспанії, Великобританії, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії, Італії, Греції, нею, за підрахунками дослідників, послуговуються понад 45 мільйонів людей у світі. 

Тому поширеним явищем стають українізми, тобто слова, запозичені з української мови іншими мовами світу, які повноцінно функціонують у мовах різних куточків земної кулі. Найбільше, звичайно, їх у тих народів, які найближче до нас територіально – у польській, російській, білоруській, румунській мовах.

Колоритні українські слова зустрічаються і в інших мовах – англійській, французькій, німецькій, італійській, угорській тощо.

Зазвичай вони позначають українські реалії, елементи українських звичаїв, предмети українського побуту, тобто є в названих мовах екзотизмами (слова, запозичені до якоїсь мови з інших мов на позначення реалій життя іншого народу чи країни), а також етнографізмами (слова, які позначають культурні та побутові явища певного народу в певний період його розвитку).

Борщ

Приємно, що українські слова, які в іноземних мовах виступають як екзотизми, стають не просто лексичною одиницею в словнику, а набувають практичного застосування. Таким словом у багатьох народів світу є, приміром, слово “борщ”. Ми можемо з певністю сказати, що наше слово “борщ” глобалізувалося, бо в усьому світі “український борщ” – це ще й одна з найвідоміших перших страв.

Вареники

Найбільше українізмів – у російській та польській мовах. У російську мову деякі з них потрапили ще у 19 ст. і навіть раніше (бондарь, вареник, галушка, корж, кожух, хлопец, хлебороб, школяр). Деякі із них навіть витіснили свої російські відповідники: “пасека” (рос. “пчельник”), “сырник” (рос. “творожник”), “хлебороб” (рос. “хлебопашец”), “стерня” (рос. “жнивьё”), “гречка” (рос. “гречиха”).

Українізм “вареники” так само міцно вкоренився як у словниках російської (англійської, білоруської) мов, так і в кулінарній культурі цих народів.

Гопак

До польської мови запозичено з української такі слова, як гопак, богатир, ватага, гарбуз, гук, гукати, голота, дужий, череда, черешня, гречка, годувати, маячити, собор та інші.

Гопак – традиційний український танець запорозького походження, а також власне українське бойове мистецтво – набули великої популярності у світі. Оскільки техніки виконання гопака містять у собі багато елементів, які не поширені в інших народів і схожі на бойову техніку, це слово не знайшло перекладу в інших мовах, але залишилося у них (як і саме понятття) у нашому, українському, звучанні.

Козак

Ще з 16 століття українськими словами зба­гачується і французька мова. Серед українізмів там з’являються такі: поріг, козаки, курінь, січ, отаман, гайдамак, сотник, джура, старшина, булава, бандура, староста, слобода, хутір, борщ та інші.

Слово “козак” – власне українське: вільна, незалежна людина, захисник своєї землі, шукач пригод, але з “легкої руки” українського словника воно чудово прижилося в словниках інших мов світу.

Степ

Деякі мовознавці припускають, що англійське steppe є давнім запозиченням з нашого ареалу. Можливо, через польську мову, де слово step чоловічого роду, як і у нас і куди воно потрапило так само від нас. В російській мові степь змінює рід на жіночий.

Вечорниці

Специфічні українізми в англійській мові канадців, що позначають поняття побуту, звичаїв, історичні значення (dumi “думи”, Меtelitsya, Hopak — назви танців, bandura “бандура”, borsch “борщ”, Zaporozhtsi “запорожці”, vechornytsi “вечорниці”).

Черешня

Мелодійна назва соковитої ягоди, українізм “черешня” зустрічається в білоруській (чарэшня), польській (czeresnia (trzesnia), російській (черешня) мовах.

Бандура

Про походження назви нашого давнього народного інструмента також є багато версій. Можливо, до нас це слово прийшло ще з латині (пандура), але як там є, це слово характерне нашій культурі та історії, а через нас – і культурам інших народів.

Гречка

Назва поширеної в нас запашної і корисної культури не лише міцно вкоренилася в іноземних мовах, а, приміром, у російській навіть витіснила їх відповідник “гречиха”.

Сирник

Українізм “сирник” так само став російським словом, витіснивши там слово “творожник”, а також був запозичений іншими мовами.

Загадка

Це наше милозвучне слово також у нас запозичили:

Метелиця

Не менш милозвучне в експресивне українське слово можемо зустріти в таких варіантах:

Українізми зустрічаються і в інших мовах. Але питання про зв’язки української мови з багатьма мовами світу поки що ще мало досліджене. Та все ж паралельно з роботою в цьому напрямі ми маємо пишатися розмаїттям, багатством, красою і пишністю нашої мови: як-не-як – 250 тисяч слів, серед яких – і такі, якими розмовляють у світі!

Джерело